однажды летом я ходил в лес с друзьями. Мы увидели , что за деревьями растут кусты малины. я и друзья очень обрадовались такой находке.мы сразу же пошли в сторону ягод. ягода была очень сладкая и вкусная! мы объели почти все три куста. и Ванька заорал: ,,смотрите, там земляника!!!'' ну вот, там было всего лишь 4 ягодки, а нас пятеро! поэтому мы с мальчишками решили отдать их девочкам.
когда уже наступила осень , мы пошли в школу. а на уроке литературы нам задали написать сочинение ,,как я провел лето,,. я рассказал про наш поход в лес , какие были вкусные и сладкие ягоды и про нашу хорошую и дружную компанию.
писала сама. не с инета!
Море - горе - гора - гола - голе - поле
І дієвідміна:
1)відвідати бабусю
2)читаю статтю
3)співає пісню
4)розповідав виразно
5)віддавати гроші
6)наказувати дітям
7)пропонувати рішення
8)відповідати за скоєне
9)готую страву
10)будуємо будинок
ІІ дієвідміна:
1)вчити вірш
2)роблять завдання
3)просити допомоги
4)їдять печиво
5)їздити на машині
6)біжать швидко
7)сидів у кріслі
8)спить вдень
9)дружити з усіма
10)побачити помилку
Оля підбігла до вікна... Дарма, що була хвора.
Оборона Буші» тема: зображення героїчної оборони містечка-фортеці з метою затримки просування польської армії і надання можливості Богдану Хмельницькому дочекатися підмоги. «Оборона Буші» головна думка: героїзм та здатність до самопожертви заради рідного міста. В основу твору покладено реальні події, що відбувалися в 1654 році біля подільського містечка-фортеці Буші, жителям якого необхідно було затримати просування на схід польської армії, щоб дати можливість війську Хмельницького дочекатися підмоги. Письменник подорожував Поділлям і зупинявся в цьому містечку, бачив руїни фортеці. Очевидно, історія оборони Буші справила на нього надзвичайне враження, що стало причиною написання повісті. Усі до єдиного захисники фортеці, захищаючись, готові загинути, але зберегти власну гідність. Козаки знають, що їм не встояти проти цілого полчища поляків і татар, однак у них є мета — затримати якомога довше ворога, аби не дати йому просунутися далі, дочекатися прибуття основних сил війська Богдана Хмельницького. Сильні й міцні духом запорожці твердо вирішують не здаватися, боротися до останньої краплини крові, щоб забрати із собою на той світ побільше ворогів, «продати себе щонайдорожче». Автор майстерно зображує підготовку до оборони, настрій мужніх чоловіків, їхні веселі жарти, хоч і стоять вони на порозі іншого життя, відчувають близьке дихання смерті. Кожний із них — це герой, справжня історична постать, не менш важлива у цій несправедливій братовбивчій війні, ніж особа самого Богдана Хмельницького. Автор чудово розуміє сам і дає відчути це й читачу, що без таких хоробрих воїнів ніколи не було б переможних походів великих козацьких ватажків. Тільки вміння пожертвувати власними інтересами, особистим життям, життям своїх рідних давало українцям у ті нелегкі часи шанс на відстоювання власної незалежності. Безперечно, піти на вірну смерть — це не таке просте рішення для молодих дівчат, Орисі й Катрі, які ще не бачили життя, не встигли насолодитися ним. Тим трагічнішим і самовідданішим є їхній подвиг.
