Одного разу, ми пішли з батьком у ліс. . Нам вдалося побачити сову. Вона була на верхівці ялини. Сова як-би привіталася з нами: уху-ухух-у.Я дивилась що буде далі. Батько зараз мені розказував, що сови мислують на мишей, жаб, і декогда-- на зайців. У ту годину, коли ми с татом розмовляли, сова полетіла ни мисливство, бо вже було піздно.
О постаті убиті любі,
О дорогі розквітлі губи.
Міє Мареє,
Єтто Лорі,
Анні і ти Маріє,
Де ви дівчата.
Я вас питаю,
Та біля водограю,
Що плаче й кличе
Голубка маревіє.
Душа моя в тремкій напрузі,
Де ви солдати мої друзі.
Де ви Бійї Даліз Реналь,
Печальні ваші імена.
Як у церквах ходи луна.
Б'ють відгомоном до небес,
Ви в сонну воду глядитесь.
І погляд ваш вмирає десь,
Де Брак де Макс Жакоб Дерен,
Що в нього очі як той Рейн.
Де милий Кремніц волонте,
Вже може їх нема тепер.
Душа ятриться з непокою,
1 водограй рида зі мною,
А як вони іще живі.
Десь б'ються на Північнім фронті,
Тим олеандри всі в крові.
І сонце ранене в траві,
На багрянистім горизонті ".
Пекти раків. Душі не чути. Підсунути свиню. Ходити в шорах. У рот води набрати. Стояти над душею. Слів на вітер не кидати. Не покладати рух. Наоиватися кров'ю. Дісталося на горіхи.
Вище на полиці лежали книжки.
звуковая схема схема схема