Найдорожчий скарб наш
– це життя. Від нього сила, від<span>нього –
задоволення. Інколи живеш і не
знаєш, для чого, з</span><span>якою метою ти живеш.
Людина не кішка й має лише одне</span><span>життя, тому потрібно
прожити його з любов’ю до інших, умі-</span><span>ти радіти кожному дню,
помічати все прекрасне навколо се-</span><span>бе, розділяти горе і
радість не тільки зі своїми близькими , а й</span>із тими людьми, які потребують уваги. А найважливіше –<span>вірити в себе . Людина
має прожити життя й залишити після</span><span>себе якийсь слід. У
народі кажуть, що кожен повинен посади-</span><span>ти дерево, збудувати
дім , виростити сина. Тільки тоді життя</span><span>прожито недаремно.
Василь Симоненко писав : ”На світі той</span><span>наймудріший, хто
найдужче любить життя”.</span><span>Тож любіть своє життя, цінуйте кожну його
хвилину, бо</span><span>час утратити-це втратити все. </span>
Нет, не имеет. Только единственное.
<span>Свою спадщину — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі — і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.
Київський Софійський обор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда її т. не могла зрівнятися з київським собором, завдовжки без виступів він 37 метрів, завширшки — 55. Храм має п'ять нефів — поздовжніх коридорів, які на східному фасаді завершуються п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами — апсидами, оточений внутрішньою і зовнішньою галереями. Із західного боку височать дві башти зі сходами, що ведуть на другий поверх. Вінчають собор тринадцять куполів, які поступово збільшуються від малих по краях до найбільшого центрального. Купол і дах вкриті листовим свинцем.
Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, який мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески суцільними килимами огортають стіни, склепіння і стовпи собору, серед яких височіє під куполом велична постать Оранти. Важко переоцінити художню вартість софійських мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятниками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у своїй первісній красі.
Фрески Софії збереглись менше, ніж мозаїка. Багаторазові реставрації завдали багатьом картинам непоправної шкоди.
Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невмируще джерело знань про далеке минулого нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий музей.
</span>
Сотовий телефон, можливо навіть і смартфон
1. Дуже важким видалося Хариті те відро з водою, бо поставивши його на землю, хвилинку стояла нерухомо, спершись на припічок, і важко дихаючи (М. Коцюбинський).
2. З розгону, налітали хвилі на скелі, і шугнувши вгору білим фонтаном, падали додолу, зникали у вирі (3. Тулуб).
3. Світ можна врятувати, рятуючи окремих людей (В. Черняк).
4. Господиня, зодягтись у білий святковий одяг, знімала з одвірка переплетеного торішнім перевеслом серпа, і поклавши його в кошик ,виходила в поле (В. Скуратівський)
. 5. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я підсукавши холоші, біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків (В. Скуратівський).
6. Майнувши хвостом, дорога безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко).