1. Сто вісімдесят сім ста вісемдесяти семи, ста вісемдесятьом сімом, сто вісімдесят сім, ста вісімдесятьома сімома, (на) ста вісімдесяти семи.
2. Дві тисячі дев'ятсот двадцять один, двох тисяч дев'ятисот двадцяти одного, двом тисячам дев'ятистам двадцяти одному, дві тисячі дев'ятсот двадцять один, двома тисячами дев'ятьмастами двадцятьма одним, (на) двох тисячах дев'ятистах двадцяти одному.
3. Триста чотирнадцять, трьохсот чотирнадцятьох, трьомстам чотирнадцятьом, триста чотирнадцять, трьомастами чотирнадцятьма, (на) трьохстах чотирнадцятьох.
4. П'ять мільйонів чотириста тринадцять тисяч, п'яти мільйонів чотирьохсот тринадцятьох тисяч, п'ятьом мільйонам чотирьомстам тринадцятьом тисячам, п'ять мільйонів чотириста тринадцять тисяч, п'ятьма мільйонами чотирмастами тринадцятьма тисячами, (на) п'ятьох мільйонах чотирьохстах тринадцятьох тисячах.
Вчинки ... Вони є хорошими і поганими .
Впринципі як і люди , що їх роблять .
Проте чи може погана людина зробити , щось хороше ? Звичайно ,але важливо як вона це зробить : просто так чи від душі . Проте ми усі помиляємося і це нормально . Люди часто кажуть : ‚,Ми ж не ідеальні‘‘ . Так , але цим не потрібно завжди прикриватися . Коли ти зробив помилку ,потрібно усвідомити її і виправити . Вже пізно ? Краще пізно , ніж ніколи . Потрібно пам‘ ятати , що ми вчимося на помилках . Але розумний вчиться на чужих і на своїх . Тому коли людина зробила щось погане і каже , що це не виправимо . То це підла брехня ! Завжди можна щось виправити . Пам‘ятайте про це . А добро потрібно робити завжди і не для вигоди самому собі , а для допомоги . Не потрібно чекати нагороди за хорошу справу .І можна сказати , що краще нічого не робити , ніж вчинок для власної вигоди .
Отже , люди , пам‘ятайте , що вертається
усе : і хороше і погане .
1.Сиджу і слухаю, як народжується вітер.
2.Сонце зійшло-і враз над Києвом знялися певице гудків
3.Як пишно цвітуть каштани і який гарний Київ у цей час
4.Коли відбувається лекція і хто її буде читати?
5.Коли в людині є народ, тоді вона уже людина
6.Щасливий той, хто ще не вміє грати
7.Він так сказав, і той його облишив
8.Приходив дощ, а потім було зимно
9.Гроза пройшла, і грім ударив десь збоку
10.тебе немає, і дні-як ночі, і сад хитаєтьсяв журбі
<span><span>Настав
вечір, і над
деревами парку, освітивши стежку, сходив місяць.
</span><span>Ми
зробили уроки, а мама, хвалячи нас, подавала вечерю.
</span><span>Катерина,
вийшовши з дому, подзвонила подрузі, і закінчивши розмову пішла до
магазину.</span><span>
Після
обіду погода покращилась, і сонце, вийшовши з-за хмар, освітило сад.
</span></span>