<span>стрімко вибігли на гору,дві подружки білокорі, дощик їм полощить кіски,подружок цих звуть </span>берізки
М'ясопромисловий, м'ясо-рибний, швидкоплинний, високовольтний, вельмишановний, історико-філологічний, військово-повітряний, воєнно-стратегічний, військово зобов'язаний, свіжо зораний, світло-зелений, світловолосий, світло-русий, народно-визвольний, народно-обрядовий, кисло-солодкий, кисло-молочний, 45-градусний, стодвадцятип'ятимільйонний, південно-африканський, південно-східний.
Моя бабуся якось розповіла мені про її дідуся,мого прапрадідуся. Так ось, бабусин дід Михайло жив під час війни. Його не взяли до армії на службу, але він понад усе на світі мріяв допомагати людям. Якось через їхнє село ішли німці, їх було декілька, троє синів п'ятеро бабуся уже не пам'ятала. Молоді юнаки років 19-22 не більше. Двоє із них були поранені. Солдати стукали у двері, просили допомоги, але ніхто не відчиняв і лаючись, проганяв німців з подвір'я. Та мій прапрадідусь не був таким, як його односельці,він відчинив солдатам двері, запросив до хати, нагадував бідолах і вилікував поранених (бо є він був добрим лікарем). Тоді солдати пртзналися дідусю, що їх дома чекають матері, що їх силоміць відправили на війну і, що вони зовсім не хотіли вбивати людей. Тому й втекли з посту. Мій дід протримав хлопців ще кілька днів і давши їй добрячі торбинки з харчами, відправив у дальню путь, додому.
Я вважаю, що мій прапрадідусь зробив гідний вчинок, адже якоюм б не була ззовні людина, якщо вона просить допомоги потрібно її дати, ти ж не знаєш яка вона всеркдині. Коли твориш добро, воно тобі в сто крат вертається.
<span>1.(Орудний)Вночі, я буду спостерігати за зірками, а (називний)вдень, за метеликами.
2.Мій брат дуже (кличний)хоробрий, а я (називний)боягуз.
3.(орудний)Восени саджають урожай, а (місцевий)навесні <span>збирають</span></span>
как-то так
Визначеність,надійність, чесність.Це усвідомлення і готовність визнати себе причиною своїх вчинків.
