У моей матуси е сестра вона дизайнер иё дочька выросте модельером и у неи ластовиння
варіант В аж ось, нарешті, обізвалась кобза і заспівала скипка
Наше життя - це терен, котрий обплітає нас, завдаючи болю. Хтось бореться з ним, а хтось - опускає руки. І саме в останніх починається духовна стагнація, а іноді - й деструкція особистості.
Ті, хто зламався, не змогли витримати тягар проблем, що звалилися на них дощем, що ранить кожною краплиною, починають закриватися або вивищати над іншими, показуючи свою силу. Я думаю, що грубість - це ознака слабкості людини, котра не змогла протистояти водоспаду життєвих обставин. Згадаймо хоча б Чіпку, головного героя соціально-психологічного роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Несправедливо залишившись без землі, юнак не намагається знайти вихід із ситуації, а починає "звертатися до чарки". Розв'язкою всього цього стало вбивство Чіпкою цілої сім'ї. Головний герой показав свою слабкість через жахливу грубість.
Сильна особистісь ніколи не буде самостверджуватися за рахунок інших. Грубі особистості - слабкі.
Б) історією, чижем, передачею, чаєм
Природу треба охороняти тому що без рослин люди не змогли б дихати тому що рослини вдихають вуглекислий газ а вдихають кисень.Без тварин також не змогли б люди жити тому що хижаки захищають людей від інших хижаків і ще тварини захищають природу.Не потрібно вирубувати ліси тому що ми знищуємо природу