Автор хотел рассказать о всех своих мыслях.
Нельзя было ожидать что Жулька сделает такой поступок;
2. Собаки любили и очень сильно дружили, Барбосу было очень несчастно когда Жулька исдохла;
3. Рассказ толстого Лев и собачка.
Во все времена были люди, которые смирялись с силой и неизбежностью обстоятельств и готовы были с опущенной головой принять судьбу такой, какая она есть. Но и во все времена жили люди, готовые бороться за свое счастье, люди, не желающие терпеть несправедливость, люди, которым уже нечего терять. С такими людьми мы можем познакомиться на страницах повести А. С. Пушкина "Дубровский".
Тяжела для крестьян Кистеневки ситуация, описанная в начале произведения. Горячо любимый и безмерно уважаемый ими барин умер, не вынеся подлых и хитрых козней своего бывшего друга — помещика Троекурова. Сам же Троекуров с помощью взяток и подкупа завладел Кистеневкой, и теперь по закону крестьяне становились собственностью этого жесткого и деспотичного помещика, прославившегося не только своим богатством, но и невежеством и самодурством. Владимир Дубровский, сын покойного хозяина Кистеневки, тоже не может смириться с мыслью, что в доме, где прошло его детство, где умерли его мать и отец, поселится человек, виновный во всех обрушившихся на его голову несчастьях. Дубровский решает сжечь дом и скрыться. Многие крестьяне, проявившие свое недовольство нынешним положением, следуют за ним. Пользуясь уважением и авторитетом среди мужиков, главный герой повести организует отряд разбойников. Стремясь восстановить справедливость, они грабят богатых, предают огню их дома. Конечно, все эти, часто жестокие, меры не могли вернуть им утраченного, но это были реальные, хотя и ошибочные, шаги к новому будущему.
1. Настрій: веселий, бадьорий.
2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.
Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.
4. Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.
Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:
6. Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).
7. Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).
митраша был не прав,когда не послушал свою сестру,ведь она указывала на верный путь.но митраша такой упертый что не послушал совет сестры.и получилась ссора из за которой митраша и настя разошлись по разным тропинкам,и в результате митраша попал в слепую елань.
а в чём прав не знаю
