В книге написано больше моментов , чем в фильме
Я считаю, что есть. Возьмём, например, рассказ "Злоумышленник". В нём главный герой Денис по незнанию отворачивает гайку от рельсов железнодорожного пути. Почему же? "Мужики" в деревне используют гайки как грузила для удочек, ловят рыбу и питаются ей. А в это же время где-то поезд сошел с пути. В конце Дениса отводят в тюрьму. Он же не хотел убивать людей, просто надо было объяснить, что так делать нельзя, иначе будет плохо. В наши дни тоже имеются такие "индивидуумы". И хотя никто больше не ловит рыбу на гайку, всё равно, техника безопасности всегда важна. Даже в 21 веке, веке роботов и информации.
Полная финны#(8(*((##;"|§]§…§]§&…§{]
Повість “Гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника Михайла Стельмаха про своє дитинство. Саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.
Бачимо, що Михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. Злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. Тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім. Хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. Дідусь часто розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. Розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. Тому Михайлик зростав спостережливим, захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. Розумів, що в цьому йому звичайно допоможуть також книжки. Мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами, які є перлинами народної мудрості.
Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої сім’ї, але дитинство його, оточене любов’ю та турботою, можна назвати щасливим.