мне кажется что в древней Руси не хватало памятников прославляющих царей,воинов,полководцев потому что потомки были бы просто необразованными,не знающие ничего Россия не развивалась
Немного о деньгах:
Первые деньги совсем не были похожи на те, к каким привыкли мы. Нам бы, ни за что не догадаться, что это они и есть: в одних местах, как уже говорилось, живой скот: овцы, коровы, быки. Скажем, кстати, в древнерусском языке слово «скот» обозначало не только домашних животных, но и деньги, а сокровищница так и называлась — скотница… В других местах деньгами служили птичьи перья, зерно, соль, так, сушенная рыба. А в Мексике, например, какао-бобы, в Сибири и Канаде в ходу были «меховые» деньги — шкуры зверей.
Интересно, что все эти деньги, или, как их называют, товаро-деньги, при случае можно было обменять на другие товары и использовать в своем хозяйстве по прямому назначению.
Постепенно же, через века, они уступили место деньгам более удобным. Таким, например, как ракушки морского моллюска каури, которые были в ходу у туземцов Мальдивских островов в Индийском океане. Блестящие, легкие, прочные, маленькие — величиной с лесной орех — они завоевали многие страны Азии, Африки, Европы. Арабские купцы, выгодно покупая ракушки на островах, развели их по всему белу свету.
Ни много ни мало — просуществовали каури в качестве платежного средства до самого ХХ века. Это и понятно — они же удобнее шкур или зерна. Не повторятся и не теряют вида. Их можно нанизать на шнурок — вот и кошелек для хранения.
Как видим, люди перепробовали немало «денег» , пока их развитие не привело к деньгам металлическим… Но и эти деньги мы бы с вами не узнали. Они были в виде брусков, колец, полуколец, прутиков, слитков. Кстати, вспомним здесь происхождение слова «талант» . Так называют человека, одаренного большими способностями в каком-то деле. Но, оказывается, в глубокой древности талантом называли… меру веса, самую крупную, вес живого быка. Появление в качестве денег слитков металлов привело к тому, что самый крупный из них тоже называли талантом. Конечно, с такой денежкой — а греческий талант весил в разное время от 26 до 60 килограммов — на базар за самоваром не ходили. Талантом рассчитывались при крупных сделках между городами-государствами. А отливали талант в виде растянутой шкуры.
Какие же были преимущества металлических денег перед другими? Они не портились, не занимали много места. А при сделках легко делились на части. Но самое главное ими можно было расплачиваться за любой товар. Они были эквивалентом всех других товаров.
<span>Изготавливали из серебра, золота, меди. Они отражали, а не обозначали (как это делалось позже) стоимость того металла, из которого сделаны. Если, к примеру, серебряный слиток — греческий талант — весил 60 килограммов, то и стоило как 60 килограммов серебра.</span>
Тема 12. Будова клітин прокаріотів.<span>РекламаГіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 10 клас>> Біологія: Будова клітин прокаріотів.
Будова клітин прокаріотів.
Які особливості будови клітин прокаріотів?Дрокаріоти (від лат. про - перед, замість та грец. каріон - ядро) - надцарство організмів, до складу якого входять царства Бактерії та Ціанобактерії (колишня назва — «синьо-зелені водорості»).
Клітини прокаріотів характеризуються простою будовою: вони не мають ядра і багатьохорганел (міто-хондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, клітинного центру) (мал 34).
Мал. 34. Схема будови клітини бактерії:
1 - цитоплазма;
2 - фотосинтетичні мембрани;
3 - капсула;
4 -джгутик;
5 - клітинна стінка;
6 - рибосоми;
7 - запасні поживні речовини;
8 - кільцева ДНК;
9 - плазматична мембрана;
10- складчасті впинання мембрани
Ще однією характерною рисою клітин цих організмів є відсутність системи внутрішньоклітинних мембран. Лише у деяких бактерій — мешканців водойм або капілярів ґрунту, заповнених водою, є особливі газові вакуолі. Змінюючи об'єм газів у цих вакуолях, бактерії можуть пересуватись у водному середовищі з мінімальними витратами енергії.Таким чином, клітинам прокаріотів притаманна простота будови.У цитоплазмі прокаріотів містяться рибосоми та різноманітні включення. Але розміри рибосом дрібніші, ніж у еукаріотів.
До складу поверхневого апарату клітин прокаріотів входить плазматична мембрана, клітинна стінка, іноді слизова капсула. Плазматична мембрана може утворювати гладенькі або складчасті впинання в цитоплазму. На складчастих мембранних впинаннях можуть розташовуватись ферменти, рибосоми, а на гладеньких - фотосинтезуючі пігменти. В клітинах деяких бактерій (наприклад, пурпурних) фотосинтезуючі пігменти можуть міститись у кулястих замкнених структурах, утворених випинаннями плазматичної мембрани. їх називають хроматофорами (від грец. хрома - фарба та форос - той, що несе).
Замість ядра, в клітинах прокаріотів є одна чи кілька ядерних зон зі спадковим матеріалом. Але на відміну від ядра еукаріотів, ядерні зони прокаріотів мембранами від цитоплазми не відокремлені. Спадковий матеріал прокаріотів представлений кільцевою молекулою ДНК, прикріпленою в певному місці до внутрішньої поверхні плазматичної мембрани (мал. 34). Отже, типові хромосоми, які в клітинах еукаріотів розташовані в ядрі, у прокаріотів відсутні.Клітини деяких бактерій мають органели руху -один, декілька або багато джгутиків. Джгутики можуть бути довші за саму клітину, проте їхній діаметр незначний (10-25 нм), тому у світловий мікроскоп вони не помітні. Крім джгутиків, поверхня клітин бактерій має нитчасті та трубчасті утвори, які складаються з білків чи полісахаридів. Вони забезпечують прикріплення до субстрату або беруть участь у передаванні спадкової інформації під час статевого процесу.
Прокаріоти - мікроскопічні організми.Розміри їхніх клітин не перевищують ЗО мкм, а в деяких видів діаметр клітин становить лише 0,2 мкм. Більшість прокаріотів - одноклітинні організми, серед них є і колоніальні форми. Скупчення клітин прокаріотів можуть мати вигляд ниток, грон тощо. Іноді вони оточені спільною слизовою оболонкою - капсулою. При цьому контакти між сусідніми клітинами, що мають вигляд мікроскопічних канальців, заповнених цитоплазмою, відомі лише для деяких колоніальних ціанобактерій.Форма клітин прокаріотів різноманітна: куляста (коки), паличкоподібна (бацили), у вигляді вигнутої (вібріони) або спірально закрученої (спірили) палички тощо (мал. 35).
Мал. 35. Різні форми бактерій:
1 - коки;
2 - бацили;
3 - спірили;
4 - вібріони
Прокаріоти розмножуються нестатевим способом — поділом навпіл.Перед поділом клітина збільшується в розмірах, її спадковий матеріал (молекула ДНК) подвоюється. Таким чином, кожна з дочірніх клітин, які утворилися внаслідок поділу материнської, отримує подібну спадкову інформацію (мал. 36).
</span><span>
</span>
