Тема 12. Будова клітин прокаріотів.<span>РекламаГіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 10 клас>> Біологія: Будова клітин прокаріотів. Будова клітин прокаріотів. Які особливості будови клітин прокаріотів?Дрокаріоти (від лат. про - перед, замість та грец. каріон - ядро) - надцарство організмів, до складу якого входять царства Бактерії та Ціанобактерії (колишня назва — «синьо-зелені водорості»). Клітини прокаріотів характеризуються простою будовою: вони не мають ядра і багатьохорганел (міто-хондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, клітинного центру) (мал 34).
Мал. 34. Схема будови клітини бактерії: 1 - цитоплазма; 2 - фотосинтетичні мембрани; 3 - капсула; 4 -джгутик; 5 - клітинна стінка; 6 - рибосоми; 7 - запасні поживні речовини; 8 - кільцева ДНК; 9 - плазматична мембрана; 10- складчасті впинання мембрани Ще однією характерною рисою клітин цих організмів є відсутність системи внутрішньоклітинних мембран. Лише у деяких бактерій — мешканців водойм або капілярів ґрунту, заповнених водою, є особливі газові вакуолі. Змінюючи об'єм газів у цих вакуолях, бактерії можуть пересуватись у водному середовищі з мінімальними витратами енергії.Таким чином, клітинам прокаріотів притаманна простота будови.У цитоплазмі прокаріотів містяться рибосоми та різноманітні включення. Але розміри рибосом дрібніші, ніж у еукаріотів. До складу поверхневого апарату клітин прокаріотів входить плазматична мембрана, клітинна стінка, іноді слизова капсула. Плазматична мембрана може утворювати гладенькі або складчасті впинання в цитоплазму. На складчастих мембранних впинаннях можуть розташовуватись ферменти, рибосоми, а на гладеньких - фотосинтезуючі пігменти. В клітинах деяких бактерій (наприклад, пурпурних) фотосинтезуючі пігменти можуть міститись у кулястих замкнених структурах, утворених випинаннями плазматичної мембрани. їх називають хроматофорами (від грец. хрома - фарба та форос - той, що несе). Замість ядра, в клітинах прокаріотів є одна чи кілька ядерних зон зі спадковим матеріалом. Але на відміну від ядра еукаріотів, ядерні зони прокаріотів мембранами від цитоплазми не відокремлені. Спадковий матеріал прокаріотів представлений кільцевою молекулою ДНК, прикріпленою в певному місці до внутрішньої поверхні плазматичної мембрани (мал. 34). Отже, типові хромосоми, які в клітинах еукаріотів розташовані в ядрі, у прокаріотів відсутні.Клітини деяких бактерій мають органели руху -один, декілька або багато джгутиків. Джгутики можуть бути довші за саму клітину, проте їхній діаметр незначний (10-25 нм), тому у світловий мікроскоп вони не помітні. Крім джгутиків, поверхня клітин бактерій має нитчасті та трубчасті утвори, які складаються з білків чи полісахаридів. Вони забезпечують прикріплення до субстрату або беруть участь у передаванні спадкової інформації під час статевого процесу. Прокаріоти - мікроскопічні організми.Розміри їхніх клітин не перевищують ЗО мкм, а в деяких видів діаметр клітин становить лише 0,2 мкм. Більшість прокаріотів - одноклітинні організми, серед них є і колоніальні форми. Скупчення клітин прокаріотів можуть мати вигляд ниток, грон тощо. Іноді вони оточені спільною слизовою оболонкою - капсулою. При цьому контакти між сусідніми клітинами, що мають вигляд мікроскопічних канальців, заповнених цитоплазмою, відомі лише для деяких колоніальних ціанобактерій.Форма клітин прокаріотів різноманітна: куляста (коки), паличкоподібна (бацили), у вигляді вигнутої (вібріони) або спірально закрученої (спірили) палички тощо (мал. 35).
Мал. 35. Різні форми бактерій: 1 - коки; 2 - бацили; 3 - спірили; 4 - вібріони Прокаріоти розмножуються нестатевим способом — поділом навпіл.Перед поділом клітина збільшується в розмірах, її спадковий матеріал (молекула ДНК) подвоюється. Таким чином, кожна з дочірніх клітин, які утворилися внаслідок поділу материнської, отримує подібну спадкову інформацію (мал. 36).
Будь-яка країна не може прожити без законів. Чому? На самперед що означає закон--це правила якін створили люди аби берегти щось. За певне порушення закону надається певне покарання. Меншість людей порушують закони, проте більшість навіть не намагається. Якщо країна не буде мати законів то та країна зруйнується. Люди будуть красти, вбивати. Тому краще не порушувати законів
Март-начало весны. Зима еще не собирается уходить. Иногда идет снег, холода бывают. В конце месяца дни становятся теплее. Приход весны самые первые чувствуют птицы. Сороки, воробьи начинают строить гнезда. С теплых краев возвращается ворона. Скоро на деревьях появятся почки. На речках тает лед. 22 марта длина ночи и дня равняется. Праздник день мамы. Праздник птиц проводится. Не забудьте птицам сделать скворечники. А они ответят вам хорошим делом.
Культура (лат. cultura, от colo, colere — возделывание, позднее - воспитание, образование, развитие, почитание) — понятие, имеющее огромное количество значений в различных областях человеческой жизнедеятельности. Культура является предметом изучения философии, культурологии, истории, искусствознания, лингвистики (этнолингвистики) , политологии, этнологии, психологии, экономики, педагогики и др.
В основном, под культурой понимают человеческую деятельность в ее самых разных проявлениях, включая все формы и способы человеческого самовыражения и самопознания, накопление человеком и социумом в целом навыков и умений. Культура предстает также проявлением человеческой субъективности и объективности (характера, компетентностей, навыков, умений и знаний) .
Культура представляет собой совокупность устойчивых форм человеческой деятельности, без которых она не может воспроизводиться, а значит — существовать.
Культура — это набор кодов, которые предписывают человеку определенное поведение с присущими ему переживаниями и мыслями, оказывая на него, тем самым, управленческое воздействие. Поэтому для каждого исследователя не может не возникать вопрос об отправной точке исследования в этой связи.