"Його звали лицар Айвенго; незважаючи на молодість, жоден з його соратників не перевершив Айвенго в мистецтві володіння зброєю. ""всі побачили гарні, хоч засмаглі від сонця риси двадцятип'ятирічного юнака з густими русявими кучерями. Обличчя його було бліде, мов смерть, і де-не-де поплямоване кров'ю"Ровена - до Айвенго: "Дарую тобі цей вінець, лицарю, як нагороду, призначену мужньому переможцеві. І ніколи вінець лицарства не був покладений на більш гідне чоло"."Чим більше перешкод і труднощів, тим більше слави попереду.""Ревеко, люба Ревеко! — вигукнув Айвенго. — Це зовсім не жіноча справа. Не наражай себе на небезпеку, тебе можуть поранити чи вбити, і я все життя мучитимусь усвідомленням, що це сталося через мене. Принаймні візьми отого старого щита, прикрийся ним і постарайся якомога менше висуватися за віконну решітку.""— Але подумайте про ваше королівство, государю, — заперечив Айвенго, — вашому королівству загрожують розпад і міжусобна війна, а вашим підданим — незчисленні лиха, якщо вони втратять свого монарха в одній із тих сутичок, у які вам вгодно втручатися кожен Божий день, на кшталт тієї, від якої ви щойно врятувались." "— Я не хочу ні користуватися його обладунком, ні віддавати його тіло на поталу, — сказав лицар Айвенго. — Він боровся за віру християнську. А нині він упав не від руки людської, а з волі Божої. Але нехай його поховають тихо і скромно, як личить загиблому за неправе діло. ""Айвенго довго й щасливо жив з Ровеною, бо з ранньої юності їх зв'язували узи взаємної любові. І кохали вони одне одного ще більше тому, що зазнали стільки перешкод до свого з'єднання."
Гуляя по лесу мальчик потерял ключ от дома, он понимал что мама будет ругать и решил взять запасной ключик у деда.К слову сказать дед его работал сторожем на другом берегу реки. но мальчик не испугался трудностей и надев соломенную шляпу что бы солнце не напкело он отправился в путь. подойдя к берегу он увидел лодку и решил плыть на ней. сил у него было немного и пока он переправился до соседнего берега погода изменилась пошёл дождь и дорогу размыли крупные капельки воды,но мальчик не завалялся. дойдя до дома дедушки он зашёл в его кабинет и попросил ключ. дедушка с радостью напоил внука чаем и отдал ему то за чем был проделан столь долгий путь
Нууу девочка помоему сделала всё правильно. Если она действительно занята. И если это её комната то пусть делает в ней всё что хочет. Это подростковый возраст
Это отрасль возрастной педагогики, занимающаяся изучением закономерностей воспитания и элементарных форм обучения детей в дошкольном возрасте.
