<span>У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що зал ожив туди сам Бог. І сила ця — гроші.</span>
Найбільш докладним і цікавим образом твору Івана Карпенка-Карого є образ Герасима Калитки. Герасим був людиною не тільки свого часу. Образ такої людини, як він, в часи, описані у творі, тільки почав формуватися. Образ цей розвивався, трохи змінювався, тому він існує і сьогодні. Такі ж люди, як Герасим, теж існують і сьогодні. З цієї причини розглядати його образ цікаво і повчально.<span>Бажання постійного накопичення землі та збільшення о власних територій в ті часи було абсолютно логічним і зрозумілим. Тоді, коли він жив, чим більше у людини було землі, тим багатшою вона вважалася. З цієї причини Герасим так прагнув володіти все більшою кількістю землі. Бажання грошей проявлялося в тому, що він був настільки одержимий ними, що погоджувався на відверто брехливі для себе афери, як, наприклад, зі ста тисячами, які обіцяв йому єврей. Гроші мали над ним повну владу, але не до кінця зрозуміла причина цьому. Швидше за все, психологічно Герасим відчував себе впевнено, безпечно і спокійно лише в тому випадку, якщо ставав багатшим.
</span>Ні для кого не секрет, що сьогодні найголовніше в житті дуже багатьох людей – це гроші. Люди готові робити самі неприємні для себе речі, прирікати себе на страждання і навіть поводитися незаконно або аморально, щоб стати трохи багатшими. Для дуже багатьох людей основна мотивація дій – це отримання грошей. У той же час життя людини складається не тільки з споживання і використання зароблених коштів, необхідно приділяти свою увагу і іншим сферам. Крім того, життя занадто непередбачуване. Люди не гребують обманювати один одного, здійснювати шахрайські дії, а тому навряд чи можна розраховувати на власні багатства – їх завжди можна втратити.
Мені здається, що це дуже страшно — втрачати людську подобу, вимінюючи у Долі та Фортуни грошовий капітал замість душі, спокою і совісті.Сторінки нашої історії розкривають перед нами стосунки між феодалами і рабами, панами і кріпаками, між багатими і бідними. Матеріальний розподіл людства існує вже дуже давно, але, на жаль, зараз є невиліковною хворобою третього тисячоліття. Непідготов- лена до економічного розвитку країна надає шанс неправомірними діями збагатитися. Поступово людство духовно деградує. І це до тих пір, поки міцні свої руки не прибере влада грошей — вічна і болюча проблема для багатьох поколінь.<span>
</span>
Їде дівчинка у трамваї . Заходить бабуся з ковійкою (палкою),сумкою та візочком. Дівчинка подивилась на неї ,Бабуся поглянула на дівчинку і сказала :
- Хіба вас в школі не вчили що старшим треба поступатись місцем у транспорті ?
- Вчили -впевнено сказало дівчисько
-ти про це забула?
-НІ .
-А що тоді?
- Канікули почались то нас більше не вчать!
Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. Наприклад, сміх, біль, радощі, туга. Вони є частиною нашого життя.Сміх — здавалося б, звичайна річ. Ми сміємося, коли нам весело, та й годі. Але, якщо придивитися, все не так просто. Сміх може грати кілька ролей.<span>Ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. Навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. Він поліпшує настрій людини, добре впливає на здоров'я. Як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. А про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. І так зрозуміло!</span>Існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. Недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.Сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. Такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. Про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.Сміх буває також іронічним та сатиричним. Такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. З давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. Наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. Вершиною такого гострого сміху є сарказм. Так сміявся Шевченко над царями та царицями в поемі “Сон”.Сміх завжди робив свою справу. При допомозі сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. Сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. Можна навести ще багато прикладів впливовості сміху.<span>В своїх міркуваннях я дійшов висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще.</span>