Головні герої оповідання Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавир із Юрівки» Митько Омельчук і Сергій Стеценко Ці два героя дуже розумні і допитливі: з того що Митькозавра дізнавалися і полюбили зоологію і те що вони розумні означає що вони закінчили свою справу до кінця.Митько і Сергійко- вірні друзі. Це веселі і фантазери, дуже люблять пригоди особливо з митькозавром. Саме Митько вирішив поїхати до своєї бабусі в село відпочивати.
Сергійко більш спокійніший, але завжди підтримує свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, Сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою.
Жаба,
Зелена,слизька,
Стрибає,квакає,їсть,
Любить ласувати смачними комахами,
Амфібія.
Віл,
Великий,рогатий,
Бігає,злиться,лякає,
Яскравий представник тваринного царства,
Мужність
Українці — народ роботящий. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно, звучали сумні пісні. Коли працювали — звучали пісні бадьорі, які полегшували їхню працю. Взагалі співучість і музикальність — провідні риси українського менталітету. Дісталися вони нам, як є і стверджує легенда, від Бога, який наділяв нації талантами, і дівчина-українка отримала саме цей. І з тої миті скарбниця народної пісні почала наповнюватися зразками неповторної краси. Такої кількості пісень, яку витворив наш народ, не має жоден інший. Тому пісні справедливо вважаються справжньою окрасою українського фольклору.
«Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень», — радив Ф. Шіллер.
У пісні трудящі маси втілили свої високі естетичні ідеали, найпотаємніші думки і сподівання. У них вони розкрили велич і красу народу, його прагнення до полі й незалежності, втілили принципи народної педагогіки та філософії.
Українська поетична творчість завоювала світове визнання завдяки своїм високим художньо-естетичним якостям та ідейному багатству. Недаремно учений-славіст Ягич ставив її на перше місце серед народної поезії слов'ян, а письменник Лукич вважав найбагатшою в Європі. Краса і сила української пісні свідчать про талановитість і обдарованість свого творця, є виявом його духовності.
Високо цінили й використовували народну пісню у своїх творах І. Котляревський, І. Нечуй-Левицький, І. Франко, Леся Українка та ін. А О. Довженко висловив упевненість, що немає такого митця, який би «не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, по чуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості».
Протягом своєї багатовікової історії український народ витворив незліченні пісенні скарби, які належать до найцінніших надбань світової культури.
Українська пісня стала джерелом культурних, музичних скарбів людства. Такі відомі композитори, як Бах, Вебер, Шуберт, Ліст, Моцарт, Бетховен, використовували мелодії українських пісень у своїх творах.
Пісня супроводжує українця «від колиски до могили». Немовля, яке навіть говорити не вміє, уже чує ніжний мотив колискової, у якому звучить вся сила любові матері до своєї крихітки. Навчившись говорити, дитина вже сама починає співати, а пішовши до дитячого садочка, а потім до школи, дізнається більше про народну пісню та її роль у житті суспільства. Тобто поступово перед юними громадянами держави розкривається чарівний і багатий світ народної пісні, яка допомагає не тільки прищепити естетичні смаки, а й виховати справжніх патріотів своєї землі
Ответ:
Объяснение:
Соціально-побутова повість І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" — один із кращих творів української літератури. У ній письменник гостро висміяв усе те огидне, що було породжено соціальною дійсністю пореформеної доби: обмеженість, егоїзм, жадобу до власності. Письменник стверджує, що приватновласницька психологія членів Кайдашевої родини призводить до повсякчасних сварок і чвар. Г. Нечуй-Левицький так правдиво і реалістично зумів зобразити зло від індивідуалізму у середовищі приватних власників, їх егоїстичну обмеженість, що всім стало ясно, що потреба перебудови суспільного ладу стала гострою і неминучою. Довів, що доки існуватиме приватна власність на землю і природні багатства, доти існуватиме ворожнеча між людьми.
Минуло багато років від дня створення повісті. Минуло вже навіть понад століття. Змінювалися й суспільно-політичні формації. На зміну феодальному устрою прийшов капіталістичний, потім соціалістичний, який теж у свою чергу був змінений. Змінювалися не тільки суспільно-політичні формації, але й психологія людей. Проте егоїзм та індивідуалізм, жадоба до наживи і жорстокість завжди засуджувались. Але, на жаль, виявилися настільки стійкими, живучими, що існують і зараз. І у нашому житті живуть кайдашеві звички.
Кайдаші мали своїх прототипів — сім'ю Мазурів із села Семигори, яка "прославилася" постійними бійками та колотнечею. Сім'я Кайдашів внаслідок боротьби і сутичок за власність стають дріб'язковими, жалюгідними, жорстокими. Власне кажучи, ми бачимо розпад колишньої патріархальної родини.
