1. Вставні слова вказують на оцінку повідомлення
<span>А безсумнівно, напевно, природно, без сумніву, само собою зрозуміло
2. Поширене означення, що стоїть після означуваного слова, є у реченні (розділові знаки пропущено)
В У круглому видолинку, схожому на денце ложки, застигли розпорошені волоконця туману.
3. Усі компоненти можуть виконувати роль як вставних, так і інших компонентів речення
Б кажуть, звичайно, здається, нарешті, взагалі
4. Вставне речення є у тексті (окремі розділові знаки пропущено)
Б Полювання ,як ви потім самі побачите, потребує чимало часу.
5. Правильно відокремлено прикладку у реченні
Г Старезні пні - кошлаті поторочі літопис тиші пишуть у траві.
6. Потрібно поставити кому перед порівняльним сполучником (окремі розділові знаки пропущено).
Г І голова у нього над плечима була, як вежа в шапці сивини.
ІІ рівень
(3 бали. Кожне завдання - 1 б )
Завдання 7 – 8 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
7. Потребує редагування речення
А Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на душі.
8. Не треба відокремлювати вставне слово від сполучника (окремі розділові знаки пропущено)
Б Але звичайно, що то за роман, як люблячих не стрінуть перешкоди?
З шести варіантів відповідей оберіть ТРИ правильні
9. Укажіть речення, де правильно розставлені розділові знаки при відокремлених членах
</span>Б. Поле німує, знесилене літом, спить мертвим сном, руде, обдерте (М.Коцюбинський).
<span>В. На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М.Стельмах).</span>
Е. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (О.Гончар).
Згодом, навіть, тепер-це прислівники.
Прислівник-це повнозначна частина мови,яка виражає ознаку дії,стану,предмета та інш.
Прийменник-це службова частина мови і виражає відношення між словами у реченні.(напр.:в,на,до,над,за,через,для,заради,при,без,перед,між.......)
<span>СполучникПідрядні торги в будівництвіОрганізація підрядних торгівСполучникБагатозначні слова і стежкиЗначення словаСполучникМорфологічний розбір займенникаМорфологічний розбір дієслова, дієприкметники і дієприслівники<span><span>Головна Література Сучасна російська літературна мова</span><span /><span><span>< Попередня ЗМІСТ Наступна ></span><span>Підрядні сполучники<span>Підрядні сполучники також діляться на кілька груп залежно від які висловлюються значень (див. Табл. 46).У табл. 46 представлені семантичні сполучники, тобто позначають певні значення (точніше, логіко-семантичні відносини між словоформами або частинами складного речення). На противагу їм виділяються асемантіческого союзи, що вказують тільки на підпорядкованість придаткове частини, присоединяющие зазвичай із'яснітельние придаткові. Особливістю таких сполучників є функція приєднання, не вносячи додаткових складних відтінків у вислів. У найбільш чистому вигляді "ПРИЄДНУВАЛЬНИЙ" реалізується сполучником <span>що </span>(У Загальній декларації прав людини зазначено, що<span> всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та </span>правах).Про вживання підрядних (як і сурядних) спілок в складних реченнях мова піде докладніше в розділі "Граматика. Синтаксис".Таблиця 46. Групи підрядних сполучників<span><span>Група спілок за значеннямСоюзиПриклади на вживання</span><span>Тимчасові<span>коли, </span><span>після того </span>як, <span>перед тим </span>як,<span>як </span>тільки, <span>тільки-но, </span>ледь ... як<span>Після того як упав Будапешт і була взята</span>Відень, палатних радіо не вимикалося навіть вночі (Е. Носов)</span><span>Причинні<span>бо, </span><span>так </span>як, <span>через те </span>що, <span>у зв'язку з тим </span>що, <span>зважаючи на те </span>що, томущо, <span>завдяки тому </span>що, в силу тогощо, <span>внаслідок того </span>що, <span>в результаті того </span>що, тим більше що<span>Треба додати витяжні </span>стояки, <span>бо кожна корова випаровує диханням десять кілограмів води на добу</span> (С. Антонов); <span>Томущо дощанік був збитий </span>наспіх, дах його в хребтину прогнулася (В. Поволяев)</span><span>Умовні<span>якщо, </span><span>якщо ... </span>то, <span>у випадку </span>якщо,<span>в тому випадку </span>якщо, <span>за умови </span>що,<span>якщо </span>{простий.)<span>Але як я можу проявити </span>ініціативу, <span>якщо я не поважаю начальника</span> (Г. Семенов);<span>Хомі Хомич наказали </span>з'явитись,<span>погрожуючи силою у разі відмови</span> (Ф. Достоєвський)</span><span>Уступітельние<span>хоча, </span><span>незважаючи на те </span>що,<span>всупереч тому </span>що, <span>незважаючи на те </span>що, <span>незалежно від того </span>що, при всьому тому що<span>Увечері на "газик" приїжджав </span>інженер, і,<span>хоча від нього рішуче ніякої допомоги не</span>було, в хаті ставало спокійніше (С. Антонов)</span><span><span>Слідства</span><span>так </span>що, в результаті чого<span>Луша прийшла в спорожнілу </span>хату, <span>сіла на стілець і заплакала </span>голосно, <span>ридма, </span><span>так щобуло чути на вулиці</span> (С. Антонов)</span><span>Мети<span>щоб, </span><span>для того </span>щоб, заради тогощоб, <span>з тим </span>щоб, потім щоб<span>Він </span>встав, щоб <span>піти, </span>але мимоволі затримався (Л. Сейфуллина)</span><span>Порівняльніяк, ніби, наче, <span>немов, </span><span>також </span>як,<span>подібно до того </span>як, на зразок тогояк, як якби<span>Степ йшла </span>вдалину, <span>обширна і </span>рівна, як море (Л. Соболєв); <span>На Червоній </span>площі, <span>нібикрізь туман </span>століть, неясно вимальовуються обриси стін і веж (А. Н. Толстой)</span><span>Порівняльні (при збігу з підрядними спілками за формальною ознакою не протиставлювані сурядним спілкам за значенням)<span>якщо ... </span>то, <span>в той час </span>як, між тимяк, <span>тоді </span>як, <span>у міру того </span>як, ніж ... тим<span>Чим далі ми відходили від </span>берега, <span>тимвідчутнішими ставала хитавиця</span> (О. Плотніков)</span></span>Тут ще відзначимо, що деякі підрядні сполучники можуть використовуватися в структурі простого речення. Наприклад, сполучник щоб приєднує обставина мети, виражене інфінітивом (Ось <span>ми тут тільки що вирішили розповідати по </span>черзі, <span>щоб убити час</span> (А. Новиков-Прибой), сполучник як приєднує іменну частину складеного присудка <span>(Мрії як вольні</span> <span>птиці), обставина способу дії ( </span><span>Як грім пролунав оглушливий </span>вибух) і може виступати в ролі прийменника в якості (Отже, <span>я вам раджу </span>як приятель<span> бути обережніше </span>(М. Лермонтов).</span></span></span></span></span>
<span>Держа́вний пра́пор Украї́ни — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3[1].</span><span>Жовтий (золотий) і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства14 століття. Вони також вживалися на гербах руських земель, князів, шляхти і міст середньовіччя і раннього нового часу. У 18 столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українціГаличини використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. В1917–1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапоромУкраїнської Народної Республіки й Української Держави. Впродовж 20 століттіжовто-блакитний прапор слугував символом українського національного опору проти комуністично-радянської окупації. 1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни[2][3]. 23 серпня в Україні щорічно відзначають День державного прапора.</span>
Мороз - корень , ец - суффикс , основа морозец , окончание нулевое ( морфемный разбор)
