ався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, допомогти однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за допомогу та увагу до його сім'ї.
1. Дорогою додому.
2.Маленькі помічники.
3.Вдячна бабуся.
Був теплий сонячний день. Марічка і Степанко поверталися зі школи. Дорога додому пролягала повз обійстя бабусі Марії.Крізь фіртку діти побачили стареньку, яка поралася на городі. Рухи її були повільними, кволими і діти зрозуміли, що бабця нездужає: у неї болить спина.
Рішення про допомогу було прийнято Марічкою і Степанком майже одночасно - у бабусі Марії не було рідних. Діти наввипередки кинулися на город.
Скоренько визбирали і поносили в комору огірки, Степанко сходив за водою до криниці, а Марічка погодувала курей.
Бабуся була розчулена вчинком дітей. Вона красно їм подякувала та пригостила смачними яблуками. Діти поверталися додому щасливими.
<span>
</span>
<u>На землю </u>раптом<u> сіли </u>вечірні сутінки і <u>засмутили</u> г<u />олубу <u>воду</u>.
вищий ступінь.
проста форма:щедріший,дорожчий,важчий,глибший,красивіший,розумніший,добріший,активніший.
складена форма:більш щедрий,більш дорогий,більшважкий,більш глибокий,більш красивий,більш розумний,більш добрий,більш активний.
найвищий ступінь.
проста форма:
найщедріший,найдорожчий,найважчий,найглибший,найкрасивіший,найрозумніший,найдобріший,найактивніший.
складена форма:
найбільш щедрий,найбільш дорогий,найбільш важкий,найбільш глибокий,найбільш красивий,найбільш розумний,найбільш добрий,найбільш активний.
Жило собі 2 хвалька. Один Петро, а інший Сергій. От вони почали сперечатися хто з них краще. Перший казав що він краще. Другий що він. І ця суперечка длилася дуже довго. Хлопці ніяк не могли визначити хто краще.