Мавка кохала Лукаша за те щось глибинне, чого навіть він сам в собі не розумів. Очима справжнього кохання вона бачила його справжню сутність, те, на що він був би здатен, якби життєві умові були для нього більш сприятливі ("бач, я за те тебе люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш")
Потенціал, інакше кажучи.
Тому отим "своїм життям до себе дорівнятись" вона хотіла передати своє сприйняття Лукаша як особистостості, в природі, характері, можливостях якої закладено набагато більше, ніж середовище надає йому можливість проявити. Та хлопець, на жаль, не зміг реалізувати свій потенціал
Перше слово префікс "с"
наказ префікс "на"
обрати - "о"
1. Хлопчик спав, коли прийшов лікар.
<span>2. Зламаною рукою був оглянутий лікарем.
4. Призначивши Ліки, лікар пішов.
5. Ліки, призначені лікарем був гіркими.
</span><span>6. Сукня придбана в універмазі була дуже красивою.
7. Із голкою завжди ви повинні бути обережні, щоб не вколоти палець.
8. Переходячи вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а потім праворуч.
9. Люди дивляться виступ в аудиторії.
10. Будучи дуже хворою, вона не могла ходити в школу.
11. Перші промені сонця освітлювали вершину пагорба.
12. В дерево вдарила блискавка, стало все чорним та голим.
13. Він був дуже зайтятим, тому відклав свою поїздку.
17. Спустившись з гори, вони почули, як чоловік кличе на допомогу.
18. Розпашілий і збуджений, хлопчик прибіг до матері.
19. Він стояв, спостерігаючи за людьми, які йшли по вулиці, й кричали і махали руками.</span>
Розпещені діти часто виростають розбещеними.
<span>Її еффектна промова допомогла знайти ефективні шляхи вирішення проблеми.</span>
<span>Стояла рання осінь. Ще й не бабине літо, але вже й не літо. Заліття. - тавтологія.
Пора достигання свербивусу, терну, калини та іншого дикоплоду. Пора, коли степ пахне аптекою, а людина гостріше відчуває, яке в неї здоров*я. Пора, коли сонце перестає сліпити і біля молодих очей розгладжуються зморшки; пора,коли на старі очі зморшки опадають ще дужче, а старість завжди непевна перед грядущими зимами. - анафора</span>
