Співають дзвінко сонячного дня птахи,і листя,вітер.і хмаринка.(однорідні:птахи,листя,вітер,хмаринка)
Працею людина і сильна,і красива(сильна,красива).
А маки процвітають білим,сивим і червоним квітом.(білим,сивим,червоним)
І раптом, у вікні жар-птиця вважається ,чи мириться мені (вважається,миритися)
Моя школа - це частина мого життя. В ній є мої друзі. Вони завжди допоможуть мені. У школі я багатому навчаюсь: грамматиці, малюванню...
Я дуже люблю свою школу!
<span>Мені дуже подобається читати книжки українського письменника Всеволода Нестайка. Нещодавно я прочитав книжку "Незвичайні пригоди в лісовій школі". В ній розповідається про двох друзів - зайчика Косю Вуханя та їжачка Кольку Колючку. Спочатку вони були справжніми боягузами, але, коли батьки записали їх до лісової школи, у них почалося нове життя та цікаві пригоди. У школі вони знаходять нових друзів: Вовчика Вовченко, Раїску Мняу, Рудика Лісовенко та інших. Найбільше мені сподобались пригоди друзів в Павутинії. Ця книжки вчить тому, що треба бути справжніми друcями, бути чеснимі і сміливими</span>
<span>Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).</span>На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.<span>Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).</span><span>Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).</span>
Теплий, духмяний з хрумкою скоринкою… Заплющуєш очі – й апетитні
картинки плинуть в уяві. Одразу хочеться скуштувати цей дар - свіжий
хліб. Є щось просте, але в той час дивовижне в ньому. Ми навіть не
замислюємося над тим, що більшість людей життя свого не уявляють без
хліба.
Вирощувати хліб - це складна та поважна робота. Починаючи з вирощування
пшениці на полях, її обробки, вироблення борошна – і до безпосередньо
випікання хлібу, докладається дуже багато зусиль, щоб врешті решт ми
зранку кожного дня мали змогу купити ароматний хліб собі до сніданку.