Загатили луговий струмочок. За одну ніч вода в струмку піднялася і затопила лощинку. Вранці побачили, як в прозорій воді, немов під склом, росли і погойдувалися квіти!Білі ромашки, сині дзвіночки, червоні гвоздички. Вони трохи колихалися на протязі, як на вітрі. А над ними, як метелики, пурхали рибки.Кожен день бачили ми і цей струмок, і лощину, і ці квіти. І от мабуть ж ти: стоїмо і пялим очі, як в перший раз! Ще б, адже квіти ніколи не цвітуть під водою. А де ви бачили, щоб над квітами літали не метелики, а спритні рибки?!Перший крок. Автор: І. Д. ПолуяновЗанурюється ліс у вечірню прохолоду і тінь. Берези, піднявши гнучкі вершини, ніжаться в закатних променях сонця і рожевіють світлою корою. Стоять, розпустили зелені коси. Ялинки, повісивши хвойні лапи, як вуха, ніби сплять...І писк пташенят не порушить тишу: ці-то, звісно, сплять. Покричить-ка цілісінький день: «Дай! Дай!» - умаешься.І мурахи не шарудить лапками по хвої - забралися в муравьище на нічліг.Раптом звідкись узялася над лісом птах. Незвичайного вигляду - інакше я б так не насторожився! Хто це? Політ птаха плавний, повільний. На хижака вона ніяк не схожа, а в лапах несе видобуток.Птах летіла вздовж просіки. Скоро дізнався я в ній лісового кулика - вальдшнепа. З довгого дзьоба і ржавчато-бурого забарвлення, яка здавалася в світлі заходу сонця рудою, майже червоною. Вальдшнеп тягнув низько, з зусиллям взмахивал крилами і в лапках дбайливо тримав власного пташеняти. Живого і неушкодженого! Дзьоб кулика опущений, великі вологі очі спрямовані вниз, немов він вибирає собі дорогу. Пташеня був пуховий, здається, весь складався з дзьоба і великих очей. Поки вальдшнеп віддалявся, я встиг розгледіти, що пташеня повів дзьобиком по сторонам...Вальдшнепа з виводком, очевидно, потривожили: поруч залізниця, дачники. Тому зважилася мама-вальдшнеп переселитися з потомством у більш спокійне і безпечне місце.<span>Перший політ, перший свій крок у світ - океан світла, простору полів і лісів - маленькі вальдшнепи робили на маминих крилах...</span>
Моє відношення до держвних символів дуже суворе та шанобливе. Адже це сиволи моєї держави. Вони мають народну цінність.
Шануйте символи свого народу!
Зелене (яке?) яблуко - ознака предмета, прикметник.
У них слiв спiльна орфограма- букваi°
КОЖНОГО РАНКУ ДО НАШОЇ ШКОЛИ ПРИХОДЯТЬ УЧНІ ТА ВЧИТЕЛІ,ЩОБ НАВЧАТИ ТА ЗДОБУВАТИ ЗНАННЯ,ЩОБ ВИЙТИ РОЗУМНИМИ НА ДОРОГУ ЖИТТЯ.
ЗВИЧАЙНО,ЩОБ БУЛО ЛЕГКО ТА ДОБРЕ ВЧИТИСЬ,УЧНІ ДБАЮТЬ ПРО ШКІЛЬНИЙ ЗАТИШОК,СПОКІЙ ТА ПРО ЧИСТОТУ ТА ПОРЯДОК НА ШКІЛЬНОМУ ПОДВІР"І.КОЖНОГО ДНЯ ВОНИ ДОТРИМУЮТЬСЯ ПОРЯДКУ.ЗБИРАЮТЬ ЗАЙВЕ,ПІДМІТАЮТЬ ОПАЛЕ ЛИСТЯ.СТАРАЮТЬСЯ НЕ СМІТИТИ,АЛЕ СЕРЕД НАС Є І НІКЧЕМИ,ЯКІ ЗАБРУДНЮЮТЬ СЕРЕДОВИЩЕ.
А ТОМУ НЕОДНОРАЗОВО ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ СУБОТНИКИ.НА ЯКИХ ВСІ УЧНІ ДІЛЯТЬСЯ НА ГРУПИ ТА ПРИБИРАЮТЬ ПОДВІР"Я НАВКРУГИ ШКОЛИ.ВСЕ СМІТТЯ РЕТЕЛЬНО ВИЗБИРУЮТЬ ТА СПАЛЮЮТЬ ПІД НАГЛЯДОМ ВЧИТЕЛІВ.
УЧНІ,ДАВАЙТЕ НЕ СМІТИТИ,А ДРУЖНО ДБАТИ ЗА ЧИСТОТУ.АДЖЕ,ЦЕ ЗАПОРУКА НАШОГО ЗДОРОВ"Я,ПОВАГА ДО ОТОЧУЮЧИХ,ЛЮБОВ ДО ПРИРОДИ.НЕ КИДАЙТЕ ПАПІРЦІ,ЖУЙКИ,ПЛЯШКИ І Т.Д.НА ЦЬОМУ ПОДВІР2І ГРАЮТЬСЯ МОЛОДШІ ДІТИ.ЦЕ ПОДВІР2Я-ОБЛИЧЧЯ НАШОІ ШКОЛИ!