Одного прекрасного літнього дня я приїхала до своєї бабусі. Вона проживає у селещі. Там дуже гарна природа. У моєї бабусі на городі ростуть різні овочі. Одного дня ми з нею пішли на город що доглянути овочі. Я прополола огірки помідори та цибулю. Я добре справилася зі своєю роботою. Виконавши справи я пішла на кухню з бабусею пекти періжки спочатку я замісила тісто потім взяла начинку для періжків а за декілька хвилин поставила їх у піч. Періжки вийшли дуже смачні.Я і моя бабуся їх смакували із задоволенням бабуся мене похвалила. Я селі я була цілий тиждень. І це мені дуже сподобалося
Якось, літком, я йшов по вулиці, та побачив веселку. Вона була така гарна и велика. Мені стало так цікаво, як вона з'являється і я пішов на зустріч з нею. Вона була така справжня, як місток, но приблизившись до неї ближче, я зрозумів, що вона з'являється коли йде дощ і світить сонце.
Вишиванки моєї бабусі
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.
<span>Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», </span>— говорить про себе Анастасія Костянтинівна.
Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.
<span>Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!</span>
Правильно пишеться: Зачинити вікна.
Коли ми повертались назад,ліс повністю прокинувся і ожив,і цілий наповнився пташиним радіснив гоміном.
Доречі заговорив я про весну :весною легко розлучатися,весною і щасливих тяне в далечінь.
немає нічого,що б стосувалось чесних людей.
стрімголові наїздники помчались.