Мойсей» Франко аналіз Літературний рід «Мойсей» Франко: ліро-епос Жанр «Мойсей» Франко: філософська поема Тема «Мойсей» Франко: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом». Ідея «Мойсей» Франко: визволення українського народу з-під колоніального гніту як головна мета. Головні герої «Мойсей» Франко: ліричний герой, пророк Мойсей, новий поводир Єгошуа, Єгова (Бог), Авірон та Датан — супротивники Мойсея, єврейський народ, Азазель (демон пустелі) Композиція: пролог і двадцять пісень Віршовий розмір «Мойсей» Франко: Анапест; пролог – ямб Проблематика: Буття особи і нації Воля і рабство Життя і смерть Рік написання «Мойсей»: 1905 Поема «Мойсей» написано в річищі неоромантичної стильової течії. Франко по-новому трактує проблему волі і рабства, яка набуває філософського виміру. Розповідач переконливо зображує, що духовне поневолення набагато страшніше за фізичне рабство. Поема «Мойсей» була написана під враженням скульптурою Мойсея Мікеланджело Буонарроті
<span>бути янголем охоронцем.
Ще,як варiант-бути щастливим</span><span />
Спритний, чесний, бешкетливий, правдивий, мужний, справедливий, непередбачуваний, добрий, гордий, веселий, прагне до лідерства
Є правдавні скарби, які намертво лежать у землі. Але є і живі
скарби, що передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До
таких скарбів належить і лірична пісня. Україну не можна уявити без
пісні. Скільки вона має чудових перлин-пісень - багатих, цікавих за
змістом і мистецькою формою. Ось одна з них - "Віє вітер на долину".
Глибоким смутком пройнята ця лірична пісня. У ній ідеться про дівчину,
яка вийшла заміж у чужий край. Але "з'ізджається рід до роду на любу
розмову". Брат запитує свою сестру, як їй живеться.
Ти, сестро, небого, Чи привикла там жити, Де ворогів много?
І лине сумна оповідь сестри, яка живе "поміж ворогами", "як у полі криниченька". Нелегке це життя, безрадісне, бо
... хто іде, а хто їде - Водиці нап'ється, А із мене, нещасної, Хто хоче сміється
Згадує вона вогник рідної хати і батьківський поріг, батька й матір,
радіного брата. І дівчина доходить висновку, що немає "роду рідного, як
брат сестриці" і кращих "над отця та неньку". Але така вже доля всіх дівчат: ставши дорослими, вони виходять заміж, і, за звичаєм, залишають рідну домівку.
Ой роде ж, мій роде, Ой роде ж мій милий, Розійшлися по Вкраїні, Як туманець синій
Та, на жаль, не всім щастить у подружньому житті. Часто-густо молоді
жінки стикаються із непорозумінням, грубістю свекора й свекрухи, інших
членів родини чоловіка. Тому й "ворогів много", як співається у цій
зворушливій, сумній пісні. І єдине, що зігріває молоду жінку, - це
згадки про свою колишню родину та сподівання на взаєморозуміння з
чоловіком, бо ж "нема в світі вірнішого та над дружиноньку". Адже тепер
тільки він може захистити її від лихослів'я та знущань. Чарівна, але водночас сумна, ця пісня давно стала улюбленою і полонить душу й серце багатьох поколоінь людей
