1.одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.
2.ще спить земля, засипана снігами.
3.каштани нагадують свічки, розбуджені весною.
4.земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим..
Це едине що вдалося знайти-
У них тонке плетиво сонячного проміння, зоряного доторку, квіткового розмаю чи снігової заметілі. У них особливе бачення світу, бажання доповнити його красу, зосередити частину її в оселі, надати святковості у свята і в будні. Йдеться про українські витинанки. Нині вони побутують серед людей нечасто. Десь загубилося в минулому, скаже дехто, за вишиванням, керамікою чи писанкарством мистецтво витинання. Та це лиш на перший погляд. Покажіть того, хто б не знався на технології виготовленні паперового дива. Витинанка і сьогодні залишається передсвятковою радістю для всього народу.
Як же ця радість народжується? Починають роботу з того, що складають папір учетверо або й більше. Потім витинають отвори так, щоб кожен із них доповнював загальний візерунок. І ось перед нами – незліченне їх розмаїття.
що робити?
Бігом. робити уроки
(але це не точно)
1. Планета звернулась до нас:"Люди! Бережіть природу, піклуйтеся про своє майбутнє".
2."Турбота про землю-мати, - говорять нам вчителі, - допоможе нам уникнути катастрофи. Бережіть планету!"
Загадка
-за- приставка
-гад- корень
-к- суффикс
-а- окончание
-загадк- основа
