Хто влітку не ледарює, той взимку біди не чує.
Осінь сумна, а весело жити.
Землі кланяйся низько- до хліба будеш близько.
Добре роби, добре й буде.
Комусь ніяково, а мені однаково.Гірко ковтати, та шкода вертати.
Д -пр. дзв. тв.
О -гол. ненагол.
Р - пр. дзв. тв.
І - гол. наголош.
Ж - пр. дзв. тв.
К - пр. глух. тв.
А - гол. ненагол.
Для мене-зима це неперевершенна краса пори року.
Твір «Зима-чарівниця»
Настає зима, і світ навколо змінюється.
Морозним подихом вона зачаровує природу. Усе навколо завмирає. Голі дерева
мерзнуть на холодному вітру. Тоді зима-чарівниця посилає дарує чудові білі одежі
з снігового хутра, в яких їм тепло та затишно чекати на тепло. Вона також
встелює промерзлу землю пухнастою білою сніговою ковдрою, що блищить діамантами
у променях яскравого сонця. Річки, озера та моря зима сковує товстою льодовою
кригою, щоб вони змогли відпочити до весни. І поки природа спить, зима співає їй
колискові протяжними голосами завірюхи.
Пам’ятає зима й про людей. Їм вона дарує
прекрасні візерунки на вікнах, щоб милувалися її майстерністю. Вона охороняє
поля на сади, ховаючи їх під снігом від промерзання. Навесні той сніг розтане та
напоїть землю для того, щоб вона щедро родила наступного літа. Зима прикрашає
міста й села, посипаючи їх снігом, чіпляючи бурульки під стріхи будинків.
Зима дарує нам чудові свята – Новий рік та
Різдво, з пахучими красунями-ялинками та миготінням різнокольорових ліхтариків у
вікні кожної квартири, святковими застіллями та подарунками. Для дітей
зима-чарівниця влаштовує веселі забави та ігри, катання на санках, лижах,
ковзанках.
<span>Зима зачаровує своєю красою. Коли вночі
спостерігаєш, як великі сніжинки дружньо падають з неба та кружляють у світі
ліхтарів, душа співає від радості. Коли бачиш парки та ліси, засипані білим
снігом, коли можеш пішки прогулятися по поверхні ріки, розумієш, що таке здатна
зробити лише справжня чарівниця. </span>
ВIДМОВЛЮВАТИСЯ, УПИРАТИСЯ, НЕХТУВАТИ.
на мою думку (Б)
крилах-вітрилах напевно може записатися по іншому