Царь Иван Васильевич представлен в поэме "грозным, "суровым, жестким человеком:
"Вот об землю царь стукнул палкою,
и дубовый пол на полчетверти
Он железным пробил оконечником..."
О внешности Ивана Грозного известно следующее:
"Вот нахмурил царь брови черные
И навел на него очи зоркие..."
"...И нахмурил брови черные..."
Из поэмы мы узнаем, что царь Иван Грозный ценит своих верных слуг, в частности своих опричников (охранников). Правитель помогает опричникам, когда считает нужным. Так например, царь вручает своему опричнику Кирибеевичуперстень и ожерелье, чтобы тот подарил их своей возлюбленной:
"И сказал, смеясь, Иван Васильевич:
"Ну, мой верный слуга! я твоей беде,
Твоему горю пособить постараюся.
Вот возьми перстенек ты мой яхонтовый
Да возьми ожерелье жемчужное.
Прежде свахе смышленой покланяйся
И пошли дары драгоценные
Ты своей Алене Дмитревне..."
Царь Иван Грозный сурово наказывает тех, кто посягает на жизнь его верных опричников. Так, узнав о гибели своего верного опричника Кирибеевича в кулачном бою от рук купца Калашникова, царь приговаривает виновного к смертной казни:
"И, увидев то, царь Иван Васильевич
Прогневался гневом, топнул о землю
И нахмурил брови черные;
Повелел он схватит удалова купца
И привесть его пред лицо свое."
Царь Иван Грозный настаивает на смертной казни, но при этом смягчает приговор тем, что обещает помочь жене и детям Калашникова; также царь разрешает братьям Калашникова свободно торговать по всей стране:
"Молодую жену и сирот твоих
из казны моей я пожалую,
Твоим братьям велю от сего же дня
по всему царству русскому широкому
Торговать безданно, безпошлинно.
А ты сам ступай, детинушка,
На высокое место лобное,
Сложи свою буйную головушку.
Я топор велю наточить-навострить,
Палача велю одеть-нарядить..."
Таков цитатный образ и характеристика Ивана Грозного в поэме "Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова" М. Ю. Лермонтова: описание персонажа в цитатах
БІОГРАФІЯ
Джон Донн народився між 24 січня і 19 червня 1572 року в Лондоні в католицькій сім'ї. Його батько,<span>Джон Донн</span>, був старостою цеху лондонських торговців залізними товарами. Мати, Елізабет Хейвуд, також походила з католицької сім'ї, була дочкою драматурга Джона Хейвуд і внучатою племінницею Томаса Мора. Члени сім'ї з-за приналежності до католицької церкви не раз піддавалися переслідуванням з боку влади. Батько помер, коли синові було три роки. Мати Донна через кілька місяців вийшла заміж за багатого вдівця Джона Сімінджеса. Донн виховувався в дусі католицизму. Навчався в Оксфордському і Кембриджському університетах, але ні там, ні там не отримав диплома: діяли обмеження, введені для католиків. Продовжив навчання в школі баристерів Лінкольнз Інн. Тут же вчився і брат Донна Генрі до свого арешту в 1593 році за надання притулку католицького священика Генрі Харрінгтона.
Після закінчення навчання Донн вів розсіяний спосіб життя, витративши більшу частину своєї спадщини. У 1596-1597 роках здійснив подорож на європейський континент, брав участь у військових походах Волтера Релі і графа Ессекса в Кадіс і на Азорські острови. Його перший біограф Ісаак Уолтон писав у 1640 році, що Донн не повернувся відразу в Англію, а кілька років прожив в Італії та Іспанії, знайомлячись із законами і звичаями і вивчаючи мови цих країн. Після повернення Донн влаштувався на роботу секретарем у впливового придворного, зберігача королівської печатки, сера Томаса Еджертона. Закохавшись у племінницю патрона, Анну Мор, таємно одружився на ній (1601). КолиЕджертон дізнався про це, він вигнав Донна і добився його ув'язнення.
Потому что оно тебе понравилось :)