В каком городе родился И. А. Крылов?
1) в Москве
2) в Санкт-Петербурге
3) в Твери
4) в Туле
2. В какой семье родился И.А. Крылов?
1) в богатой дворянской семье
2) в бедной дворянской семье
3) в семье бедного священника
4) в крестьянской семье
3. Какое образование получил И.А. Крылов?
1) Он учился в Славяно-греко-латинской академии.
2) И.А. Крылов окончил Московский государственный университет.
3) Будущий баснописец получил хорошее домашнее образование от учителя, которого ему выписали из Франции.
4) Отец Крылова отдал сына в губернаторский дом, где вместе с детьми тверских дворян учил французский язык. Затем, за неимением денег, в основном занимался самообразованием.
4. Кто помогал И.А. Крылову в учении?
1) отец
2) мама
3) гувернёр
4) дядя по материнской линии
5. Родоначальником басенного искусства является:
1) Эзоп
2) А.С. Пушкин
3) И.А. Крылов
4) И.С. Тургенев
6. Басня – это:
1) краткий рассказ нравоучительного характера
2) торжественное стихотворение
3) лирический жанр, в основе которого лежит исторический или фантастический сюжет
4) меткое изречение
7. Мораль басни – это:
1) фраза перед текстом, призванная кратко выразить основное содержание или идейный смысл произведения
2) самостоятельная часть произведения, в которой описывается какое-либо событие
3) расположение основных эпизодов произведения
4) краткий нравоучительный вывод
8. Какое средство выразительности (троп) лежит в основе басен И.А. Крылова?
1) анафора (единоначатие)
2) аллегория (иносказание)
3) литота (преуменьшение)
4) гипербола (преувеличение)
9. Какое произведение не написано И.А. Крыловым?
1) «Свинья под дубом»
2) «Листы и корни»
3) «Стрекоза и Муравей»
4) «Орёл, галка и пастух»
10. Из какой басни И.А. Крылова взят следующий отрывок?
Уж сколько раз твердили миру,
Что лесть гнусна, вредна; но только все не впрок,
И в сердце льстец всегда отыщет уголок.
1) «Ворона и Лисица»
2) «Мартышка и очки»
3) «Слон и Моська»
4) «Стрекоза и Муравей»
11. Кому принадлежат слова: «Да работала ль ты в лето, так пойди же попляши»?
1) Муравью
2) Лягушке
3) Вороне
4) Свинье
12. Каково лексическое значение слова «невежда»?
1) невоспитанный человек
2) озорной человек
3) несведущий в чём-либо человек
4) грубый человек
13. В чем смысл морали басни «Осёл и Соловей»: «Избави Бог и нас от этаких судей»?
1) все герои басни не понимают толк в искусстве
2) об искусстве часто берутся судить невежды
3) Осёл был справедливым судьей
4) чарующее пение Соловья не понравилось пастуху и пастушке
14. К какой басне И.А. Крылова относится следующий идейный вывод: процветание государства зависит от всех социальных слоёв общества, важны все его части?
1) «Ларчик»
2) «Листы и корни»
3) «Осел и Соловей»
4) «Свинья под дубом»
15. В какой басне И.А. Крылова высмеивается пустое мудрствование?
1) «Ларчик»
2) «Осел и Соловей»
3) «Листы и корни»
4) «Слон и Моська»
как то так.Ну как у нас тест в 6 классе был
Завязка действия происходит в крестьянской русской избе в крещенский вечерок. Гадать на суженого в крещенье, на святки - все это характерно для России, и обряды изображены русские.
Історія літератури знає чимало випадків, коли твори письменника були дуже популярні за його життя, але минав час, і їх забували майже назавжди. Є й інші приклади: письменника не визнавали сучасники, а справжню цінність його творів відкривали наступні покоління.
Але в літературі є дуже небагато творів, значення яких неможливо перебільшити, тому що в них створені образи, які хвилюють кожне покоління людей, образи, які надихають на творчі пошуки митців різних часів. Такі образи мають назву «вічних», бо вони носії рис, що завжди притаманні людині.
У злиднях і самотності доживав свій вік Міґель Сервантес де Сааведра, хоча за життя він був відомий як автор талановитого, яскравого роману «Дон Кіхот». Ні сам письменник, ні його сучасники не знали, що мине кілька століть, а його герої не тільки не будуть забуті, але стануть «найпопулярнішими іспанцями», і співвітчизники поставлять їм пам’ятник. Що вони вийдуть із роману і заживуть своїм самостійним життям у творах прозаїків і драматургів, поетів, художників, композиторів. Сьогодні навіть важко перелічити, скільки творів мистецтва створено під впливом образів Дон Кіхота і Санчо Панси: до них зверталися Гойя і Пікассо, Массне і Мінкус.
Безсмертна книга народилась із задуму написати пародію й висміяти лицарські романи, такі популярні в Європі XVI століття, коли жив і творив Сервантес. Та задум письменника ширився, і на сторінках книги оживала сучасна йому Іспанія, змінювався й сам герой: із пародійного лицаря він виростає у фігуру смішну і трагічну. Конфлікт роману водночас історично-конкретний (він відбиває сучасну письменнику Іспанію) й універсальний (бо існує в будь-якій країні в усі часи). Суть конфлікту: зіткнення ідеальних норм і уявлень про дійсність із самою дійсністю — не ідеальною, «земною».
Образ Дон Кіхота став вічним теж завдяки своїй універсальності: завжди і всюди є благородні ідеалісти, захисники добра і справедливості, які відстоюють свої ідеали, але не в змозі реально оцінити дійсність. Виникло навіть поняття «донкіхотство». Воно поєднує гуманістичне прагнення до ідеалу, ентузіазм, бескорисливість, з одного боку, та наївність, дивацтво, прихильність до мрій та ілюзій — з іншого. Внутрішня шляхетність Дон Кіхота поєднується з комізмом її зовнішніх проявів (він здатен покохати просту селянську дівчину, але бачить в ній тільки шляхетну Прекрасну даму).
Другий важливий вічний образ роману — дотепний і земний Санчо Панса. Він повна протилежність Дон Кіхоту, але герої нерозривно пов’язані, вони схожі один на одного в своїх надіях і розчаруваннях. Сервантес показує своїми героями, що дійсність без ідеалів неможлива, але вони повинні ґрунтуватися на реальності.
Зовсім інший вічний образ постає перед нами в трагедії Шекспіра «Гамлет». Це глибоко трагічний образ. Гамлет добре розуміє дійсність, тверезо оцінює все, що відбувається навколо нього, твердо стоїть на боці добра проти зла. Але його трагедія полягає в тому, що він не може перейти до рішучих дій і покарати зло. Його нерішучість не є проявом боягузтва, він смілива, відверта людина. Його вагання — наслідок глибоких роздумів про природу зла. Обставини вимагають від нього вбити вбивцю свого батька. Він вагається, бо сприймає цю помсту як прояв зла: вбивство завжди залишиться вбивством, навіть коли вбивають негідника. Образ Гамлета — це образ людини, яка розуміє свою відповідальність у вирішенні конфлікту добра і зла, яка стоїть на стороні добра, але її внутрішні моральні закони не дозволяють перейти до рішучих дій. Невипадково цей образ набув особливого звучання у XX столітті — добі соціальних потрясінь, коли кожна людина вирішувала для себе вічне «гамлетівське питання».
<span>Можна навести ще кілька прикладів «вічних» образів: Фауст, Мефістофель, Отелло, Ромео і Джульєтта — усі вони розкривають вічні людські почуття й прагнення. І кожен читач вчиться на цих образах розуміти не тільки минуле, але й сучасне.</span>