Бузя
сором'язлива, добра
закохується,сумує,одружується
Бузя дуже сором'язлива дівчинка
Дівчина
Шимек
вигадливий,добрий
закохується,вихваляється,сумує
Шимек дуже вигадливий хлопчик
Дорослий
1. Героями поизведений и Чехова, и Гоголя были чиновники. Писатели высмеивали их пороки.
2. Жанр произведения сам Гоголь обозначил, как поэма. В книге много лирический отступлений, размышлений самого писателя.
3. Часто встречается, например, тема "маленького человека" ("Шинель" Акакий А.)
Мы познакомились с произведением Тургенева "Муму",с его главным героем - Герасимом.
Герасим - это простолюдин, крепостной крестьянин. От рождения он был глухонемым,и казалось бы, никак не мог выражать свои чувства..Но нет. Он выражал их своими поступками.
Однажды,этот несчастный человек встретил собаку,которую и назвал "Муму". Ведь вроде мычание, он не мог издавать никаких звуков..
Период жизни с Муму - был для него самым счастливым. И даже когда возлюбленная Татьяна уехала,у него осталась поддержка и опора.
Из-за прихоти барышни, Герасим был вынужден утопить любимца. Он очень сожалел,не хотел этого делать..Но все же,покорно выполнил указ.
С этих дней Герасим замкнулся в себе. У него осталось лишь чувство собственного достоинства..
Если бы мы только могли представить,какие муки он испытывал, если бы мы только могли хоть как-то помочь ему..
В конце он просто уходит в деревню, что еще раз доказывает, что он человек,сумевший сохранить собственное достоинство.
Жанр: вірш.
Тема: зображення ролі поета в поезії та суспільстві.
Ідея: уславлення патріотичних почуттів ліричної героїні, захоплення красою та силою художнього слова.
Епітети: багрянії зорі, в пташиному хорі, пісні голосні, порання роса, весняним привітом, троянда розкішна, вродлива, вродливиця пишна, голосом дивним, співець чарівливий, вечірньої зорі, пташка зальотна, весняний час, осінь холодная та вільготна, нічка осіння, година сумна, холоднеє каміння, пугач віщий, гук єдиний, спів солов’їний, вічна та новая весна, натхненний співець, рожа чудесна, теплий вітерець, гай сумний, край рідний, в листі сухім, жалем глухим, огнистого та палкого слова, щира та гаряча мова, ясна-голосна пісня, крила солов’їні, воля своя.
Окличні вигуки: Мій гаю сумний!
Країно моя!
Персоніфікація: грала роса, усміхалась краса, палала троянда, пролетів час, спускається нічка, вітер зітха та сумує.
Метафора: пісня розквітла; грала промінням, ясним самоцвітом порання роса; місяць холоднеє кида проміння, здалека луна; гаряча мова зломила зиму; рожа красує.
Порівняння: вже пролетів, мов пташка золота, весняний той час; вітер зітха, мов дріада сумує.
