Песня-небольшое стихотворное произведение,предназначенное или используемое для пения.В фольклоре текст песни возникает одновременно с мелодией;литературная песня создаётся как стихотворение,которое может быть положено на музыку.
Различают исторические,обрядовые,лирические народные песни.В песнях нашли отражения реальные события прошлого,уклад народной жизни,обычаи народа,его традиции.
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів допомогла у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.
Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
2.
Потому что идут 2 истории. Первая про бедную и более менее счастливую семью, а вторая про богатую семью, в которой не все удачно складывается. В каждой семье умер 1 дорогой им всем человек. Для сына- мать, для брата- сестра
Черномор ,в "Сказке о Царе Салтане", Александра Пушкина Черномор,военачальник 33-х богатырей :
" Старый дядька Черномор
С ними из моря выходит
И попарно их выводит".
В романе Пушкина,на сказочный сюжет,"Руслан и Людмила",Черномор-злой и коварный колдун:
"Волшебник страшный Черномор,
Красавиц давний похититель,
Полнощных обладатель гор.
Еще ничей в его обитель
Не проникал доныне взор;"