Хелін Стоунер — молода леді, вдягнена в усе чорне, не більше 30 років; змарніла, аж сіра; неспокійні очі злякано бігають. Портрет героїні: «Змарніла, аж сіра, неспокійні очі злякано бігають, немов у зацькованої тваринки. Риси обличчя, фігура — усе засвідчувало, що їй не більше тридцяти років, але у волоссі вже з’явилася передчасна сивина, і виглядала вона стомленою і виснаженою». Видно, що героїня пережила якусь страшну подію, що так вплинула на неї. Грімсбі Ройлотт — закінчив університет, лікар, з ним сталися дивні зміни, його нестриманість межує з безумством, зовні схожий на якогось старого хижого птаха Шерлок Холмс — Працював з любові до мистецтва, а не заради грошей; робив швидкі ьумовивводи, все лоргчно обґрунтовував; брався лише за надзвичайні , фантастичні справи Джулія Стоунер — Заручилася із відставним флотським майором, їй виповнилося 30 років; пронизливий переляканий жіночий крик; пополотніле від жаху обличчя; «стрічка» Джеймс Устон — Лікар, неодружений, ніколи не зраджував своїх звичок
первое и а крылов второе кто сдушает врунишек останется не с чем
Просто не бывает людей, которым ни разу в жизни не пришлось испытать поражение, проиграть. А ведь не каждый из нас умеет проигрывать достойно. Этому необходимо учиться.
Дети обычно обижаются на того, кто стал причиной их поражения, и даже пытаются выяснять с ним отношения, драться, мстить. Взрослому человеку стыдно реагировать на проигрыш по-детски. Научившись принимать жизнь как единство радостей и печалей, радоваться чужим радостям и сочувствовать чужим горестям, человек сможет искренне пожать руку тому, кто выиграл у него в состязании. Известный русский писатель И.С.Тургенев как-то писал, что когда ты осознаёшь, что честно боролся, то это чувство может быть выше и сильнее торжества победы.
Основной проблемой данного произведения, без сомнения можно назвать пренебрежительное отношение младшего поколения к старшему. Дуня покинула своего отца, не посещала его, он практически не знал о том что с его дочерью, хотя и очень хотел бы знать, но саму Дуню не волновало, что с ее отцом, хотя можно допустить факт того что Минский держал ее силой, хотя это очень маловероятно. Она попросту забыла о Самсоне, а когда же вспомнила было позно, Вырин умер.
Носов Лунтика и я помагою
