Більшість людей э просто байдужими до горя інших людей, вони думають як добре, що у моїй родині не сталось такого лиха… А хіба Бог не вчив нас помагати тим, хто потребує нашої допомоги? Правда допомога буває різною , кожний читаючи цю статтю думає, хіба у нас великі зарплати чи пенсії, щоб роздавати іншим, ми теж нещасні і у кожного свої проблеми…
<span>Спільні риси Максима і Мирослави
1) Максим і Мирослава — сміливі й мужні.
2) Волелюбні, розуміють справедливість порядків, установлених тухольцями.
3) Виявляють військове вміння.
4) Готові віддати життя за щастя народу.</span><span>Відмінні риси Максима і Мирослави
1) Різні умови виховання по-іншому впливають на їхні характери.
• Син вождя тухольської громади Максим не згоден ні на які поступки, коли йдеться про щастя народу.
• Дочка боярина Мирослава ладна відмовитися від справедливої кари ворогові аби зберегти життя коханому.
2) Максим твердий і непохитний; Мирослава слабкіша, іноді вагається.
3) У Максима над усім панує свідомість обов’язку перед народом; Мирослава насамперед думає про свого нареченого.</span><span>Хоч Максим і Мирослава відрізняються своєю вдачею, вони обоє патріоти. У цих образах уславлено гаряче патріотичне почуття, вірність батьківщині.</span>
Головними роздумами Григорія Сковороди були роздуми про сутність людини і шляхи досягнення щастя в житті. Яке життя має бути правильним? Сковорода був у першу чергу мудрецем життєвої мудрості. Сенс правильного життя Сковорода вбачав у тому, щоб «пізнати себе», знайти працю за покликанням, вчитися, працювати творчо та оточувати себе справжніми друзями: «Кинь, добродію, неробство. Дорожити варто днем…»
Мислитель звеличував людей праці, простий народ, засуджував порочних людей. Серед порочних найчастіше опинялися пани, чиновники, «фарисеї»-духовенство та ті, хто наслідував їх. Принижувати людську гідність, обманювати та паразитувати не можна – вважав мудрець. Це нерозумно та несправедливо
У першому кобзарі містилося 8 творів.
Дуже часто ми чуємо: "Ти цього не гідний", "Тримай свою гідність", "Він гідна людина"... Все це примушує нас замислитись, а що ж таке гідність? Кожна людина по-своєму розуміє поняття «гідність». Для одного це просто вміння відстоювати свою точку зору, переконувати в її правильності інших. Другий гідністю вважає гордість і непокору. У третього почуття гідності асоціюється з приреченістю до самотності. У моєму ж розумінні, гідність є однією з найважливіших рис кожної людини. Адже тільки людина, що має почуття особистої гідності, за будь-яких обставин посяде відповідне місце в суспільстві. Як же стати гідною людиною? Що зробити, щоб заслужено здобувати повагу інших? Для цього людині необхідно виховувати в собі такі риси характеру, як чесність, порядність, щирість, доброзичливість, толерантність, а також патріотизм. На почутті власної гідності ґрунтується самоконтроль людської особистості, вимогливість людини до себе. Разом із совістю й честю гідність є засобом усвідомлення людиною відповідальності перед собою та іншими. Гідна людина ніколи не дасть себе в образу і не дозволить принижувати. При цьому з глибокою повагою ставиться до свободи особистості інших людей. Така людина не стане навмисно заподіювати іншим незручності, біль і страждання, а навпаки, своєчасно допоможе. Гідна людина ніколи не зазнається, а залишиться скромною. Філософ Мішель де Монтень писав, що справжня людська гідність схожа з річкою, бо найглибша водойма найменше шумить.
Я вважаю, що людська гідність - це крихкий і безцінний скарб людини, на якому тримається наше суспільство. Тому відкинемо погані думки і будьмо гідними нашого минулого, теперішнього і майбутнього!
