Ответ:
1.Поймал чудесную кобылицу.
2."Как хитро поймал Жар-птицу,
3.Как похитил Царь -девицу,
4.Как он ездил за кольцом,
5.Как был на небе послом,
6.Как он в солнцевом селенье
Киту выпросил прощенье,
7.Как, к числу других затей,
Спас он тридцать кораблей;
8. Как в котлах он не сварился,
Как красавцем ученился. "
Объяснение:
1 )счастливый человек всегда находит решение в трудную минуту. и всегда справляется во всём.
2) кто много трудиться и учиться не покладая рук тому счастье приходит. потому что он в жизни всему научился и с легкостью находит решение в трудную минуту
1). Прелесть ее была в откликах, в звучности березового леса.
2) Прелесть ее была в том, что никак не была она сама по себе: она была связана со всем, что видели, чувствовали и мы, и они, эти рязанские косцы.
3) Прелесть была в том несознаваемом, но кровном родстве, которое было между ими и нами – и между ими, нами и этим хлебородным полем, что окружало нас, этим полевым воздухом, которым дышали и они, и мы с детства, этим предвечерним временем, этими облаками на уже розовеющем западе, этим свежим, молодым лесом. , полным медвяных трав по пояс, диких несметных цветов и ягод, которые они поминутно срывали и ели, и этой большой дорогой, ее простором и заповедной далью.
4) Прелесть была в том, что все мы были дети своей родины и были все вместе и всем нам было хорошо, спокойно и любовно без ясного понимания своих чувств, ибо их и не надо, не должно понимать, когда они есть.
) И еще в том была (уже совсем не осознаваемая нами тогда) прелесть, что эта родина, этот наш общий дом была - Россия, и что только ee; душа могла петь так как пели косцы в этом откликающемся на каждый их вздох в березовом лесу.
6) Прелесть была в том, что это было как будто и не пение, а именно только вздохи, подъемы груди.
7) Пела одна грудь, как когда-то пелись песни только в России и с той непосредственностью, с той несравненной легкостью, естественностью, которая была свойственна только русскому.
8) Чувствовалось – человек так свеж, крепок, так наивен в неведении своих сил и талантов и так полон песнью, что ему нужно только легонько вздыхать, чтобы отзывался на весь лес на ту добрую и ласковую, а порой дерзкую и мощную звучность, которой наполняли его эти вздохи.
9) Они подвигались, без малейшего усилия бросая вокруг себя косы, широкими полукругами обнажая перед собою поляны, окашивая, подбивая округ пней и кустов и без малейшего напряжения вздыхая, каждый по-своему, но в общем выражая одно, делая по наитию нечто единое, совершенно цельное, необыкновенно прекрасное.
10) И прекрасны совершенно особой, чисто русской красотой были те чувства, что рассказывали они своими вздохами и полусловами вместе с откликающейся далью, глубиной леса.
<span />
Мне кажется, что он тянет её за собой,в ту жизнь, которую он сам предпочитает,т.е новую жизнь,т.к они являются будущим поколением.(Просто в этом произведениии три поколения....)
Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти щастя, що вважається найбільшою неперехідною цінністю.
<span>Щастя буває різним. Для одних щастя — гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, хтось — у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: "Друг вірний — захист міцний". Справді, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто розрадить чи розділить з тобою радість: </span>
<span>Є дружби різні. Тож одна </span>
<span>Шампанським піниться в бокалі, </span>
<span>Її випиваєш до дна </span>
<span>Без радості і без печалі. </span>
<span>А друга — без пустих прикрас, </span>
<span>Ознаки маючи суворі, </span>
<span>Духовно підіймає нас </span>
<span>У добрій радості і в горі. </span>
<span>В. Михайлюк. "Є дружби різні" </span>
<span>Майже всі люди важко переживають самотність. Кожен, хто відчуває самотність або вважає, що люди його не люблять, що він не користується такою популярністю, як інші, повинен усвідомити: людські стосунки — це обмін цінностями. Навіть у стосунках між двома людьми необхідно, щоб кожен з них робив певний внесок для їх підтримки. Якщо з таких стосунків користь має лише одна сторона, то, зрозуміло, що з часом друга втратить до них інтерес. Звичайно, користь у такому випадку не можна розглядати як матеріальну вигоду. </span>
<span>Дружбу не треба плутати із приятельськими стосунками. Спілкування з друзями збагачує людину духовно. Кожен шукає в другові важливі для себе риси. З однією людиною ми підтримуємо зв'язок тому, що вона вміє цікаво говорити, від другої ми дістаємо важливу інформацію, третя має приємну зовнішність і поведінку, четверта — оптиміст і вміє підбадьорити, п'ята завжди готова дати добру пораду. Мабуть, у друзях ми шукаємо риси ідеалу людини. Буває й так, що з часом у людині, яку вважав другом, розчаровуєшся. Що ж діяти в такому разі? Г. С. Сковорода наставляв своїх учнів: "Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні". </span>
<span>Дружба не терпить егоїзму. Є люди, які у стосунки між друзями не роблять ніякого внеску. Зрозуміло, що мало хто поважатиме таких людей, а намагатиметься обмежити зв'язки з ними, звести до приятельських. Люди іншого типу втрачають друзів і симпатії своїх знайомих через нетактовність, адже контакти з такими нікому не приємні. Нерідко це люди злосливі, в'їдливі, такі, що кепкують з інших. Хто ж буде дружити з такими? </span>
<span>Деякі особи не користуються повагою через те, що їх не цікавлять інші люди. Вони весь час говорять тільки про себе, а якщо хтось захоче висловитись, то не слухають, перебивають, знову заводячи мову про себе. Таким теж легко залишитись самотніми, втратити друзів: </span>
<span>Коли тебе забуде рідний брат, </span>
<span>Махни рукою, плакати не варт, </span>
<span>Коли тебе забуде друг — подумай, </span>
<span>Що сталося, що він тобі не рад. </span>
<span>Д. Павлцчко. "Коли тебе забуде..." </span>
<span>У дружбі треба вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне — уміти їх помічати в себе. Той, хто прагне до самовдосконалення, до самоосвіти, приваблюватиме да себе інших людей, легко знайде друзів. Усім хочеться бачити своїм другом вірну і щиру, духовно багату, всебічно розвинену і красиву людину, людину гуманну, з відкритим серцем, вогником у душі. </span>
<span>Яку пораду дати тим, хто шукає друзів? Пам'ятати, що найвірніший друг — це мати, яка ніколи не зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, щоб допомогти у скруті найдорожчій людині — синові чи доньці. </span>