Ответ:
А.П.Чехов "Чайка". Премьера популярного спектакля состоялась 17 октября 1896 года в Петербургском Александрийском театре и закончилась провалом.
Главные герои - Белоснежка и семь гномов. Главная мысль в том, что любить нужно искренне. События: Белоснежка встретила гномов. Принц поцеловал Белосне
Семён Сергеевич Бобров
Ещё вкруг солнцев не вращались
В превыспренних странах миры,
Ещё в хаосе сокрывались
Сии висящие шары,
Как ты, любовь, закон прияла
И их начатки оживляла.
Как дух разлившись в их ростках,
Могущество твоей державы
От древности свои уставы
...
Вы послухайте ребята
Нескладуху вам спою:
У ворот стоит телега
И лягает верею*
*Верея — столб, на который навешиваются ворота
Вы послушайте девчата
Нескладуху буду петь:
На дубу свинья пасется
В бане парится медведь
Я с высокого забора
Прямо в воду упаду
Ну кому какое дело
Куда брызги полетят!
Сапоги сшил из рубашки
А рубашку из сапог
Дом поставил из опилок
— Вышел славненький домок
Запрягу я котку в дрожки
А котенка в тарантас
Повезу свою хорошую
Всем людям напоказ.
Сидит заяц на березе
При калошах, при часах
Я спросила: — Сколько время?
— Не женатый холостой.
На болоте, на снегу
Укусил комар блоху
Сидит заяц на березе
Умирает со смеху.
Песни петь — ноги кривые
Плясать голос не дает
Я пошел бы к теще в гости
Да не знаю где живет.
У моего миленка
Плохая кобыленка
Она стояла у горы
Ее заели комары.
Сидит заяц на заборе
Ломом опоясаный
Ну и пусть себе сидит
Может он медведя ждёт.
Коломийки – коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю або існувати не залежно від нього. Часто вони об’єднуються у в’язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.
<span>Заданість розміру коломийки (лише два рядки, в яких слова мають розміститись так, щоб у кожному рядку було по чотирнадцять складів) сприяла виробленню лаконізму, сталих поетичних формул, економічному і точному використанню тропів – рис, властивих майстерно відточеним художнім мініатюрам. Завдяки багатству внутрішнього римування й анонсами коломийки ніколи не справляють враження одноманітних. </span>
<span>Коломийки мають двопланову будову: образ природи першого рядка за аналогією або контрастом підсилює смислове й емоційне значення думки, висловленої в другому рядку. Іноді перший рядок виконує роль традиційного зачину, зміст якого не завжди пов’язаний з наступним рядком. Найчастіше це зачин "Ой летіла зозулиця (пава, ластівочка)", "На високій полині", "Ой дубику зелененький" та ін. У новотворах помітна тенденція до уникнення подібних звичаїв, що пояснюється публіцистичним спрямуванням більшості сучасних коломийок. </span>
<span>У коломийках про минуле народу чується нарікання на підневільну працю, гірку солдатчину, на бідняцьке безхліб’я, вимушену іміграцію, протест проти селянського безправ’я, звучать бунтарські мотиви. Найбільший масив становлять пісеньки, в яких ідеться про особисте в житті людей, їх переживання, настрої – це твори на так звані "вічні теми", однаково актуальні для різних епох, але й у них легко виловити ознаки часу, бо ж людські стосунки розвиваються на тлі певного родинного і соціального побуту. </span>