И стали три пальмы на бога роптать:
«На то ль мы родились, чтоб здесь увядать?
Без пользы в пустыне росли и цвели мы,
Колеблемы вихрем и зноем палимы,
Ничей благосклонный не радуя взор?..
<span>Не прав твой, о небо, святой приговор!»
Пальмам кажется, что жизнь их бессмысленна, они никому не помогают, стоят пользы и никто не смотрит на них. </span><span>Они считают, что стоят в пустыне без какого-либо предназначения, а ведь могли бы своей тенью спасти заблудившегося путника.</span>
На фото стих в прозе про Родину и самим придумано
На картині зображена мати з донькою і сином.
Вони святково одягнуті. На них білесенькі сорочки. Мама акуратно і спокійно надіває на голову дочці квітковий вінок. Він дуже гарний і личить їй. Дівчина дивиться у дзеркало. На її обличчі щирий подив та захоплення від краси. Хлопчик дивиться як змінилася сестра.
Дійство відбувається на природі біля сільської хати. Видно тин. На городі дозрів гарбуз. Надворі кінець літа. Фарби ніжних відтінків передають спокій, дух свята, час відпочинку, особливість українського села.
1.мёртвый город
2. лоскутик
3. встреча.
но мы читали не полностью
Винни пух худел один день