С помощью гипербол автор преувеличивает беспомощность генералов,а так же подвластность крепостного мужика.Автор использует так же гортексы,например что генералы кроме одного предложения ничего не знает.
Красно украшенная , дивишь
Ну такие вопросы сложные . Наверно это будет так:<span>Трёпка,расстил,мятка,тканьё,посев,выращивание,теребление,обмолот,очёс,выбеливание,обработка пряжи,просушка</span>
Мы, казаки, кланяемся только Богу! За это нас не любили иные цари, не любят и боятся до сих пор чиновники, тормозят развитие казачества, извращают законы, силясь подмять, согнуть непокорный наш Род. Примером духовного подвига, традиций и молитвенного стояния служит Азовское Стояние, когда 5000 казаков бились против 260-тысячной армии турок, а по некоторым сведениям, их было 370 тысяч. Восемьсот казачек перевязывали раны казакам и лили смолу на головы басурман. Такая возносилась сильная молитва. Там было много чудес. Сама Богородица являлась. Турки не смогли взять крепость. Вот это и есть величие русского казачьего духа и Веры. Основа, это Воины Духа, о чем я пишу в своих книгах.
Писатель Ю.Сергеев
Відгук про оповідання Д. Олдріджа "Останній дюйм"
<span> Сюжет оповідання Д. Олдріджа "Останній дюйм" простий. Льотчик Бен на старенькому літаку летить на берег Акулячої бухти, щоб зняти фільм про акул. Він бере із собою десятирічного сина Деві, з яким не знаходить взаєморозуміння. </span>
<span> Спочатку усі йшло добре. Син сидів на березі, Бен працював під водою. Але він випадково забруднився кров'ю від приманки, і акули напали на нього. Страшні різці скалічили його праву руку і, немов бритвою, прошили ліву. Щось різонуло по ногах. Чудом вибравшись на берег, Бен покликав сина. Хлопчик злякався, коли побачив пораненого батька. </span>
<span> Льотчик розумів, що не зможе вести літак, а це означало загибель і його, і сина. Єдиною надією був літак, і вести його прийдеться десятирічному хлопчику. Інакше - смерть. </span>
<span> Я з завмиранням серця стежив за розвитком подій. Бен - мужня людина. Утрачаючи свідомість від болю, він намагається не налякати дитини й обмірковує план порятунку. І син виявляється гідним свого батька. Він виконує всі розпорядження Бена, з останніх сил, насилу втягає його в літак. Тепер Деві доведеться самому підняти літак. Він слухняно взявся за кермо. Хлопчик виконував усі вказівки батька і більше не плакав. У нього на все життя висохли сльози. </span>
<span> От і аеродром Каїра. Бен уже повірив у порятунок, але він знав, що саме важке - останній дюйм перед приземленням літака. їхня доля була в руках Деві. І він усе-таки зумів посадити літак. Безстрашність і мужність батька і сина перемогли. І дуже хочеться вірити, що тепер вони все життя будуть розуміти один одного. Усе життя, що подарували один іншому. </span>
<span> Бен упевнений, що тепер вже "добереться до серця хлопчика". Останній дюйм, що розділяє людей, нелегко перебороти. Але після пережитої драми льотчик знає, що нічого неможливого немає. Люди перевіряються в біді. Після того, що сталося, Бен упевнений: його син - справжня людина, гідна поваги. А це значить, що вони обов'язково стануть друзями. </span>
<span> Д. Олдрідж цим оповіданням дав нам прекрасний урок мужності, стійкості і віри в людину, у її безмежні можливості. </span>
