Вітрила
Величні, білі
Надають руху, роздуваються, пливуть
Мені подобаються білі вітрила
Невідємна частина корабля
Мотря Жуківна и Іван Вареник (Остап Хрущ)
Замолоду вона була бідною і негарною дівчиною, жила сама з матір’ю поки не вийшла заміж за Остапа Хруща – новоприбулого у їх село чоловіка середніх літ, що назвався небожем покійного односельця Карпа Окуня. Він казав, що повернувся із Донщин у рідні краї. Спочатку все було добре, вони жили тихо, працювали, але Остап все сумнішав і весною пішов на заробітки на Дін. Скоро їм прийшла звістка, що насправді прізвище Остапа - Притика і в нього є жінка і троє дітей, яких він покинув. Потім дізнались, що його звати не Хрущ і не Притика, а Іван Вареник і він колишній кріпак пана Польського, власника Пісків.
узнал что тебе плохо остатся без друзей
тебе посоветовать не растраиватся, ты остался не один в лесу. Скоро весной твои друзья прелетят из теплых краев.
Мцыри (лирический герой) очень скучал по своей родине, семье. С малых лет его отделили от семьи. Поэтому он решил сбежать и вернуться на свою родину, но как бы он не старался он не мог найти дорогу. Он был на столько сильным, что победил даже барса. Мцыри выжил бы если бы нашёл свой любимый Кавказ, но он умер от отчаяния.