Федор Абрамов
Трава-мурава
РОДНОЕ ПЕПЕЛИЩЕ
— Куда это, Еремеевна, с чайником?
— На дачу. Не слыхал разве, у меня дача завелась?
Дача, дача… Это суседи так зовут, а я-то: татино пепелище. Три года назад Митрий переехал в середку деревни — надоело жить-то на отшибе. У нас, в верхнем конце, сам знаешь, и вода далеко — кажное ведро надоть в гору, и комары летом — заживо съедят, а зимой опять дороги к нам нету, болотом ездим. Там теперь главный-то тракт у нас, где молотилки, да пилорама, да мастерские.
Сама, сама парню-то посоветовала переехать. Буде, говорю, я помучилась, а ты давай в середку гнезда людского. Переехали. Дом Митрий построил — не знаю, есть ли лучше-то во всей деревне. Варанда, наверху избушечка, три комнаты, мне комната отведена. «Мама, говорит, ты всю жизнь в старье жила, покрасуйся хоть на старости, хоть под конец жизни свет увидь». А я знашь как в хоромах-то новых стала жить? Заболела. Какая-то болезнь пристала — сохну, аппетиту нету, и все на лежку, все на лежку тянет.
Митрий — не последний человек в деревне — дохтуров из района вызвал. Те наехали со всякими лекарствами. «Что, бабка? Чем болешь?» Надавали всяких порошков. Нет, не лучше. С фунт але боле за зиму выпила. Ну весны дождалась, вези, говорю, парень, матерь на старо пепелище. Хочу, говорю, перед тем, как глаза закрыть, на свое подворье поглядеть.
Ну приехали. Посидела я на бревнышке — изба раскатана, дом раскатан, потом попила водички из своего колодца. Мне и лучше. Я назавтра сама встала да и пошла. Вот с тех пор и хожу чуть ли не кажный день. У людей как бы робить да как бы что сделать, а я с утра чай пить на свое подворье. Митрий от дождя и сараюшку поставил. «Делай, мати, как тебе надобно, хоть каждый день ходи на свое подворье чай пить, только не помирай».
Ответ:
Відомий російський композитор українського походження Петро Ілліч Чайковський народився в далекі часи розквіту романтизму – 25 квітня 1840-го року, в Воткінську, що в Вятській губернії Російської Імперії. Зараз він найбільше відомий як композитор, але серед його амплуа слід також виділити диригента, музичного журналіста і педагога.
За все життя,він написав понад 80 творів,серед яких 3 опери та 7 симфоній.
Батьки Петра дуже любили музику. Його мама грала на фортепіано і домашньому механічному органі – оркестріоні. Вони часто чули мелодійні пісні робітників із заводу і селян.Петро ріс розумним, тямущим хлопчиком. У шість років він вільно висловлювався і писав не тільки російською, а й німецькою та французькою мовами. Однак обдарований хлопчик мав слабке здоров’я, він часто хворів
Батьки Петра відправили свого сина в Імператорське училище правознавства
Петро провів два роки дуже далеко від рідного дому і від близьких йому людей. Найбільше юнак переживав через розлуки зі своєю матір’ю, до якої був сильно прив’язаний
1852-й рік. Сім’я переїздить до Петербургу, а Петро поступає в училище. Незабаром він здобуває репутацію гарного піаніста, схильного до імпровізації.
1862-му році він став одним з перших студентів Петербурзької консерваторії по класу композиції
Сімдесяті роки дев’ятнадцятого століття у творчості Петра Чайковського стали часом пошуків. Він захопився минулим Росії, її історією, культурою і побутом, українським походженням свого роду. Тоді він пише опери “Мазепа”, «Опричник», «Черевички», «Снігуронька», балет «Лебедине озеро
Наприкінці свого життя він працював все більше не як композитор, а як диригент. У 1889 році він здійснює тур по Німеччині і Швейцарії, в якому знайомиться з Йоганнесом Брамсом і Едвардом Грігом.
А навесні 1891-го року Чайковський відправляється в США. Там він успішно виступає в якості диригента.
1893-й рік. Петро Чайковський випив некип’яченої води, заразився холерою і через кілька днів, 6 листопада, помер. Всього лише за 10 днів до цього відбулася прем’єра його Шостої симфонії. Олександр Третій, який був у той час імператором, особисто покрив всі витрати на похорон
<span>Иван – дурак
Емеля
</span>Жар-птица
<span>Иван-Царевич
</span><span>Баба Яга,
Кощей Бессмертный,
Змей Горыныч,
Соловей-разбойник
</span><span>Василиса Премудрая,
Елена прекрасная
</span><span>Дед Мороз</span><span>
, Марья — Царевна,
Снегурочка</span>
Эпитеты
Дым летучий
Бой удалый
Протяжный вой
Гора кровавых тел
спаленная пожаром
схватки боевые
Сравнения
Французы двинулись, как тучи
Носились знамена, как тени
Метонимия
Москва, спаленная пожаром; помнит вся Россия про день Бородина
Синекдоха
Москва, спаленная пожаром//
Французу отдана, т. е. французам)
Инверсия
досталась доля; были люди
Перифраза
Плохая им досталась доля:
Не многие вернулись с поля (т. е. погибли)
Анафора (единоначатие)
Уж мы пойдем ломить стеною, //Уж постоим мы головою
Метафора
<span>И вот на поле грозной сечи // Ночная пала тень</span>
+
Трение - неотъемлемая часть нашей жизни.
С помощью него мы ходим, спим, едим да и вообще практически все азы жизни связаны с трением
-
Трение не даёт человеку разогнаться с той скоростью к которой мы стремимся.
Много предметов изнашиваются (стираются) со временем