<span>Лично мне, понравился стил писателя. Легко читается. Думаю, это один из факторов его популярности сейчас. Учит быть стойким, самодостаточным. Оставатся человеком разумным, в не человеческих ситуациях. Примерно так.</span>
Да, понравилась потому что она очень интересная и познавательная.Сказка царевна-лягушка относится к волшебной сказке, ведь там есть число 3, а оно волшебное и там используется волшебство.Особенность этой сказки в том что она придумага нородом, и её интересно читать! Вот. и всё
Герасим, немой крепостной, подневольно отправленный из деревни служить в барский дом, бежал оттуда,потому что не мог больше терпеть несвободу, глухость к судьбе крепостных крестьян со стороны их господ, равнодушие. Не важно, умел бы Герасим разговаривать или нет - его голос никогда б не остался услышанным. В образе немого Герасима воплотился собирательный образ русского подневольного человека, лишенного своей судьбы, лишенного выбора. Герасим был лишен двух дорогих ему душ- девки Татьяны и собачки Муму: Татьяну выдали замуж против ее воли за пьяницу Капитона, дворового башмачника, а собачку барыня приказала уничтожить, чтоб она не лаяла по ночам. Герасим сам убил Муму, утопив ее в реке с камнем на шее. Он взял это бремя на себя. Ему было уже все равно, высекут его до смерти или сошлют на каторгу, ему было главное вдохнуть хоть глоток свободы, ощутить ее, вырваться из клетки подневольного существования! По воле судьбы, барыня умерла, и наказания за побег Герасиму не последовало. Но его протест-побег - это протест (немой протест, неслышный) всего русского крепостного крестьянства против нарушения бесценного права человека - права на свободу!
Ответ:
Герої твору “Альпійська балада”: Іван Терешка – білоруський солдат, італійка Джулія Новеллі; командо-фюрер Зандлер, божевільний гефтлінг – ув’язнений, австрієць-лісник. “Альпійська балада” образ Джулії Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням. “Альпійська балада” образ Івана В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, – з гіркотою думає Іван, – плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова.