Рядчик
1)Мещанин.
2)Самодовольный,бойкий.
3)Поёт,веселит,проигрывает.
4)Пение рядчика "потешило" слушателей.
5)Обыватель.
Яшка
1)Рабочий.
2)Утончённый,искренний.
3)Исполняет,завораживает,переворачивает.
4)"Художник в душе" растрогал всех.
5)Талант.
Повествование-Я сегодня пойду в зоопарк; Сегодня ме не кушали в столовке; Бабушка испекла очень вкусные пирожки; Я самостоятельно помыл посуду; Завтра наступит конец света.
Описание- У этого голубя мягкие перья; У меня очень вонючие носки; Моя рубашка чистая и поглаженная; Моя мышка очень удобная; Это яблоко гнилое, грязное и ядовитое.
Рассуждение-Зачем я ем суп; Почему в суре дырки; Чем отличается айфон 5 от айфона 5s; Почему носки пахнут протухшей рыбой; Почему сокол такой быстрый.
Бонус: У Лены платье в горох-описание
Бонус: Почему я не люблю пить сок?
<span>Впервые мы видим Запорожскую Сечь глазами Остапа и Андрия, сыновей Тараса Бульбы. Сначала — предместье с кузницами, лавками, пекарнями, шинками, «...которое одевало и кормило Сечь, умевшую только гулять да палить из ружей». Потом — сама Запорожская Сечь, где по полю были разбросаны курени, которые напоминали отдельные государства. В каждом курене был свой атаман, свой запас провизии, свой кашевар. Несмотря на это все казаки подчинялись кошевому — атаману, «который выбирался из своих же запорожских казаков». Все важные вопросы решали сообща, на общем собрании.
Прием в Сечь был прост — надо было сказать: «Верую в Христа, в святую Троицу» и перекреститься. На Сечи была церковь, куда казаки исправно ходили на службу, но о посте и слышать не хотели.
Законов на Сечи было мало, но они были слишком жестокими. Если казак проворовался, украл какую-нибудь безделицу, это считалось позором для всего казачества. Казака привязывали к позорному столбу и клали возле него дубину....
остальное по ссылочке </span>
1. Построена за порогами Днепра
2. Казак- свободный человек. (Прости, что на украинском, нет времени переводить) <span>Існує досить поширена думка, що в запорозькі козаки приймали всіх, хто приходив на Січ і вмів перехреститися та сказати, що вірує в Бога. Проте це не так. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти дуже нелегку школу навчання й скласти суворі іспити, які витримували не всі, тож не всі й ставали козаками. Тому новачок, незалежно від віку, приймався спочатку в «молодики». Молодик 7 років учився фехтувати, влучно стріляти, «реп'яхом» на коні сидіти, виконувати бойовий гопак (або його ще називали «січев'юн»), розвивав силу й спритність. Гопак колись був не танцем, а різновидом бойового мистецтва, що полягав у вмінні вести бій найперше ногами з багатьма суперниками. Керували навчанням досвідчені воїни й полководці, при яких юнаки служили джурами. Наприкінці навчання кожен мусив узяти участь у морському поході на Туреччину, виконуючи обов'язки зброєносця. </span>
<span>І лише тоді кандидат у козаки допускався до іспиту на звання запорожця. Такий іспит мав напівжартівливий характер. Спочатку юнак мав з'їсти миску дуже наперченого борщу і випити кварту (2 пляшки) горілки. Опісля пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра, і не впасти у воду. </span>
<span>Наступне випробування — подолати всі пороги, пливучи човном по Дніпру проти течії. На завершення молодик, осідлавши необ'їждженого коня задом наперед, без сідла й вуздечки мав проскакати по степу й благополучно повернутися. Перевіряли новачка й на такі якості, як кмітливість, товариськість, уміння не розгублюватись у складних ситуаціях. </span>
<span>Загалом же навчання в козацьких школах тривало досить довго, і навчання було всебічним: козак повинен був не тільки бути неперевершеним воїном, але так само знати грамоту, основи астрономії, медицини. Усім відомо, що кожен козак мав вірного друга — коня, тому кожен доглядав свого вірного товариша і при потребі лікував його. Тож знання з ветеринарії також слід було засвоювати. Кепський козак, який не вмів грати бодай би на одному народному інструменті, чи не вмів би співати й танцювати. А більших дотепників, ніж козаки, на той час важко було зустріти. Більш талановиті навчалися ще й основам дипломатії, вивчали іноземні мови, оскільки у невтомній боротьбі доводилося стикатися з різними країнами, а почасти козаки ще й наймалися, щоб використати своє вміння воїна. </span>
<span>Тож козаком бути — це почесно, але стати ним — надзвичайно складно.
</span>
3.Гуляли, веселились, пили горелку
4.Ответ во втором пункте
5.<span>Будь-які суперечки, які виникали між козаками, виносились на суд. Суд у козаків був словесний, але зі здоровим глуздом. Суддями була військова старшина. Головним суддею вважався кошовий отаман (його вирок не підлягав апеляції до Гетьмана). </span>
<span>Злочинець і постраждалий викладали перед суддями суть справи, після цього виносився усний вирок який і припиняв усі чвари й непорозуміння. Перед суддями усі були рівними. </span>
<span>Покарання були різними, в залежності від характеру скоєного злочину. За що карали: </span>
<span>- Вбивство побратима </span>
<span>- Крадіжку </span>
<span>- За зв'язок з протилежною статтю </span>
<span>- За содомський гріх </span>
<span>- За зухвалість щодо старших за званням </span>
<span>- За кривду жінки </span>
<span>- За пияцтво під час походу </span>
<span>Найтяжчим злочином було вбивство козака. За це, вбивцю прив’язували до вбитого і ховали разом з ним. За даними істориків таких випадків на Січі було зафіксовано не більше десяти. </span>
<span>Також смертною карою "віддячували” за крадіжку у козака. Але смертної кари можна було минути, якщо яка-небудь жінка одружиться з цим невігласом. У такому випадку крадія відпускали на всі чотири сторони, але він більше ніколи не мав права ступати на Січ Запорізьку. </span>
<span>Неминуча смерть чекала на того хто скривдить жінку. Адже такий злочин «знеславленню усього Війська Запорізького служить». Таке ставлення до жіночої постаті говорить про високу мораль козаків. Ніде, у XVIII ст. не можна було зустріти такої поваги до жінки як у козаків. </span>
<span>Крім смертної кари для покарання злодіїв використовувались й інші методи покарання, такі як: </span>
<span>- прив’язування до гармати на площі; </span>
<span>- шмагання нагаями під шибеницею; </span>
- дуель, коли виникали взаємні сварки.
<span>Досить часто для того, щоб уникнути покарання, використовували страхування. У випадку події, котру зазначали як страховий випадок, козак, котрий був застрахований, уникав покарання, а страхова компанія, як правило, жидівська, виплачувала страховку. При цьому розрахунок відбувався відповідно до встановлених шляхтою і жидами ставок. Досить швидко козаки створили власні січові страхові товариства.
</span><span>
Они были строгими, но справедливими.</span>
1.Зачем нужно заботиться о здоровье? Для того чтобы знать свои болезни и так далее
2.Зачем нужно чистить зубы?Чтобы убивать всех бактерий 3.Как часто нужно ходить зубному? Один два раза в год 4.Зачем мыть руки перед едой?Чтобы убивает все микробы и не попадали в рот
5.Зачем есть витамины ?для того чтобы следить за своим здоровьем и укреплять его
6.Какие болезни вы знаете? ветрянка, краснуха, золотуха и так далее
7.Как часто нужно делать манту?Один раза в год
8.Зачем кушать фрукты? Для того же чтобы укреплять свое здоровье сосуды и так далее
9.Зачем нужно закаляться? Для того чтобы укреплять свое здоровье и был будущим не болит
10.Все люди следят за своим здоровьем обоснуйте свой ответ? Я считаю то что не все люди с своим здоровьем потому что кому-то не хватает средств кому-то просто лень выходить в поликлинике стоматологии и другие центры здоровья
