Ответ:
Она была красивее другой царевны и та захотела её усыпить, и так она и заснула беспробудным сном....
Повесть «Собачье сердце» - небольшая по объёму, но при этом содержит в себе ряд революционных идей. Её главные герои – профессор Преображенский, доктор Борменталь и Шариков, который раньше был дворнягой, а после медицинских опытов учёного стал человеком, воплощением всего самого неприятного, что было собрано в советском гражданине – хамство, безграмотность, самоуверенность, доносы.
Повесть «Собачье сердце» отличается предельно ясной авторской идеей: свершившаяся в России революция явилась не результатом естественного духовного развития общества, а безответственным и преждевременным экспериментом. Поэтому страну необходимо возвратить в ее прежнее состояние, не допустив необратимых последствий такого эксперимента.
Собачье сердце в союзе с человеческим разумом - главная угроза нашего времени. Именно поэтому, повесть, написанная в начале века, остается актуальной и в наши дни, служит предупреждением грядущим поколениям. Сегодняшний день так близок ко вчерашнему.. . На первый взгляд кажется, что все изменилось, что страна стала другой. Но сознание и стереотипы остались теми же. Пройдет не одно поколение, прежде чем шариковы исчезнут из нашей жизни, люди станут другими, не станет пороков, описанных Булгаковым в его бессмертном произведении.
Решетов Алексей - «Зеница Ока»
Владимир Красин - «Лоси»
<span>С ДОБРЫМ УТРОМ! </span>
<span>Задремали звезды золотые, </span>
<span>Задрожало зеркало затона, </span>
<span>Брезжит свет на заводи речные </span>
<span>И румянит сетку небосклона. </span>
<span>Улыбнулись сонные березки, </span>
<span>Растрепали шелковые косы. </span>
<span>Шелестят зеленые сережки, </span>
<span>И горят серебряные росы. </span>
<span>У плетня заросшая крапива </span>
<span>Обрядилась ярким перламутром </span>
<span>И, качаясь, шепчет шаловливо: </span>
<span>«С добрым утром!»</span>
Неймовірні пригоди Івана Сили» — казка про життя реальної людини. А сам О. Гаврош наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу — це пригодницька повість про видатну людину. Прототипом образу Івана Сили стала реальна і людина — Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах. На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі. «Неймовірні пригоди Івана Сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гаврош відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої
