1. Петр Гринев - главный герой рассказа. Ему 17 лет он русский дворянин, только что поступивший на военную службу. Одно из основных качеств Гринева – искренность. Он искренен с героями романа и с читателями. Рассказывая и своей жизни, он не стремился приукрасить ее.
2.Петр Гринев получил домашнее воспитание. К сожалению, его учителя плохо выполняли свои обязанности и мальчик учился кое-как
3.Дума Гринева еще не очерствела на военной службе, некоторые он сохранил до конца жизни. Он содрогнулся при виде изуродованного башкира, захваченного при распространении Пугачевских листовок.
4. Уважал и любил своих родителей.
5. Благородный, умный, добродушный, искренний. Исходя из текста и его поступков можно анализировать и описать его как доброго, потому что он не был трусом. Он всегда заступался и был добрым
Темою вірша є звернення до дитини, яка повинна плекати й оберігати свічечку букви «Ї» та серпик букви «Є».Поезія присвячена проблемі життєвого покликання людини, її самореалізації, збереження рідної мови. Метафора «крихітна свічечка букви "Ї”» підкреслює складність останнього завдання, адже зберегти рідну мову так само важко, як уберегти вогонь свічки від вітру. Усе залежатиме від людини, її активної життєвої позиції в справі захисту рідної мови, що потрібно починати формувати ще в дитинстві. Саме тому поет звертається до дитини, отже, до майбутніх поколінь, із закликом «захищати» її, «оберігати», а «не покладатися тільки на солов’їв».Питання рідної мови відіграє дуже велику роль у становленні держави, культурною спадщиною якої вона є, та особи, від якої залежить і доля мови, і доля держави. Тому автор, поетизуючи букви українського алфавіту, яких немає в російській абетці, закликає дитину змалку захищати їх, таким чином ненав’язливо виховуючи почуття патріотизму, прагнення до збереження культурної спадщини, святині народу — мови.Поезія написана у формі внутрішнього монологу.Вірш є зразком верлібру.
<span>Ідея твору — виховання шанобливого, бережливого ставлення до рідної мови, тому що доки є мова, доти існує нація.
</span>За жанром поезія — зразок громадянської лірики.
Кто узник это существительное, что сделаем улетим глагол, давай что сделаем это глагол
Хитрый,умный,серый,голодный))))))))
Основу сюжета автор позаимствовал из украинского фольклора, ибо и сам по национальности был родом из Украины. Однако фольклорная, сказочная традиция – только внешняя канва, по которой Гоголь «вышивает» собственные узоры. Так что сам он несколько лукавил, когда в примечании к публикации повести указал, что решил поведать фольклорную историю читателям почти в том же самом виде, в каком сам слышал ее когда-то.
Устарённые слова можите заменить на новые если нужно.
