<span>Батьківська
хата… Її оспівують у піснях, їй присвячують поетичні рядки, про неї
переповідають легенди, незгасний вогник світить нам теплом маминої
любові протягом всього життя.</span>
Моя
рідна хата знаходиться в селі Кінські Роздори. (Куток називається
Войково). Не хата, а ціла історія. Історія людських доль, поколінь,
історія мого роду. Звідси пішов давній і великий рід по батьківській
лінії Калітенків, бабусиній – Бідних, маминій – Діденків. Їхні нащадки
сьогодні живуть не лише в багатьох куточках України та Росії, а й
Молдови, Грузії, і навіть Америки та Венесуели. (В госпіталі Нью-Йорка
працюють лікарями мої двоюрідні племінники Борис та Сергій Калітенки, а
Віктор Дорохов навчає студентів у Венесуелі).
Побудована
хата майже 200 років тому прадідом мого тата, а моїм прапрадідом Бідним
– вихідцем із сім’ї козаків. Після розгрому Запорізької Січі вони
втекли на Дон, але там не прижилися і знову повернулися в ці краї (до
речі, в селі розміщувалися три козацькі зимівники).
Першими
біля козацької слободи Кінської, заснованої у 1770 році, поселилися
сім’ї козаків Бідного, Фенька та Івченка. Їхні нащадки стали добрими,
передовими на той час господарями. На землях родючої Заклакунської
балки, які вони освоїли, були розташовані дослідні селекційні ділянки,
де культури вирощували у шаховому порядку. А Івченки ще займалися й
садівництвом. Це робилося за дорученням однієї із сільськогосподарських
дослідних станцій.
У
офіційних архівних документах, датованих 6 травня 1793 року, вперше
згадується ім’я мого далекого предка капрала Зіновія Калітенка. Разом із
старостою Афіногеном Ларіоновим та капралом Іллею Карзовим він підписав
прохання мешканців слободи до архієрея Катеринославського про дозвіл
побудувати в селі дерев’яну церкву.
<span>Для
мене батьківська хата – святиня, яка зберігає у своїй пам’яті ауру
родинного гнізда. Тут гойдалося у колисці і моє дитинство. І досі
зберігається вбитий у сволок гачок, до якого кріпилася ця колиска. Та й
стеля у нашій хаті незвичайна, вона повністю викладена добротними
широкими і товстими дошками і сволоками. Вони такі міцні, що й досі
залишаються неушкодженими, як і саманні стіни будинку, товщиною до
одного метра. Взимку тут тепло, а влітку прохолодно. Будинок розміром 14
на 7 метрів розділений на дві половини – житлову і господарську, для
худоби.</span>
Діалог «Зустріч друзів»
- Привіт, Сашко! Який же я радий тебе бачити!
- Привіт, Іване! Нарешті зустрілися! Як ся маєш? Як справи? Ви вже перебралися до нової квартири?
- Все добре! Так, перебралися. Лише вчора! Стільки клопоту з тим
переїздом, увесь час був зайнятий. Спочатку речі складав, потім з
батьками викидали все непотрібне, потім викликали вантажівку, щоб
поперевозити все. А потім у новій хаті розпаковували та розставляли речі
по місцях наново.
- О, це нелегка справа. Ти не виходив на вулицю майже тиждень!
- Ось так вийшло. Скучив за тобою!
- Я теж. Ходив на прогулянки з приятелями, та без тебе все не так цікаво.
- Дякую, друже! Ну, тепер будемо бачитися часто, як завжди. До
того ж тепер ми майже сусіди, тож зможемо залишатися один в одного до
пізнього вечора.
- Це просто супер! Ну, а як тобі нова оселя?
- Мені подобається! Вона значно просторіша, ніж попередня, в мене
велика власна кімната, де можна дивитися фільми, слухати музику, і
ніхто не заважатиме. До того ж, мені страшенно подобається вид з
дев’ятого поверху – вся околиця як на долоні!
- О, як цікаво! Радий за тебе!
- Знаєш що? Приходь сьогодні ввечері в гості, я тобі все покажу та розкажу.
- Добре! В мене теж накопичилося безліч новин для тебе!
<span>Тому Бальтазар з допомогою Альпаруса вириває ,на голові у Цахеса чарівні волосинки і чари зникають.</span>
<span><span>Тому вони займають найвищі, пости і не так легко їх звідти усунути</span></span>
Ефірне масло - ефірна олія
капризна дитина - вередлива дитина
кидатися в очі - впадати в очі
ліки від застуди - ліки проти застуди
книжна ярмарка - книжковий ярмарок
невірний діагноз - неправильний діагноз
перетворювати в життя - втілювати в життя
фірмене блюдо - фірмова страва
радує око - тішить око
долька мандарина - скибочка мандарина
ехо стихло - відлуння стихло
жестяний цех - бляшаний цех
велика прихожа - великий передпокій
Скласти діалог про Святвечір пропоную так:
- Привіт, Оленко! Як пройшли новорічні свята?
- Привіт, Оксанко! Чарівно! Тепер готуємось до Різдва.
- А як ви святкуєте Різдво?
- Починаємо святкувати Святвечір. Матуся готує 12 страв. І коли сходить перша зоря, вся родина сідає за стіл.
- А твоя мама готує кутю?
- Звичайно, який же Святвечір без куті!
- А які останні одинадцять страв є на вашому столі?
- Ми не дуже традиційні у цьому. Кожного разу в нас різні страви. А у вас?
- А в нас, окрім куті, завжди готуються одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково є борщ, риба, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, узвар.
- Нічого собі! Ви - справжні українці!
- А до вас приходять колядники?
- Звичайно. Я це дуже обожнюю і завжди чекаю на гостей!
- Я так само. Була рада тебе зустріти! Щасливого Різдва!
- Взаємно. На все добре!