Детство реалистическое произведение а старуха- романтическое
Герман более циничен , чем Онегин
Нещодавно на уроці Світової літератури я прочитав(ла) роман Сервантеса Дон Кіхот . Головним героєм твору є чоловік років 50 який проживає в Ламанчі і дуже захоплюється читанням . Він настільки любив читати книжки про славетних рицарів що збожеволів і вирішив сам стати рицарем Дон Кіхотом.Він розмовляв дуже гарно як справжній цар але говорив різні нісенітнеці . Він хотів робити добро людям і карати несправедливість. Але як кажуть хотів як краще а вийшло гірше. В цьому ми можео переконатись коли згадаємо як Дон Кіхот коли зустрів ченців побив їх думаючи що вони викрали принцесу яка їхала позаду них в кареті хоч вона просто їхала в одному напрямку з ченцями. Ще наприклад була ситуація коли Дон Кіхот звільнив галерів які проти своєї волі йшли на службу до короля і в результаті ці галери побили і обікрали рицаря і його зброєносця Санчо Панса. Автор ставиться до героя добре хоч у своєму творі він висміює лицарські романи доказ цьому є те, що Сервантес показує Дон Кіхота як добру людину що хоче змінити цей світ на краще
Пришла Весна. Пригорело солнце золотое, а наши дни становятся всё длиннее и длиннее.Снег отяжелел и сел.Скоро побегут ручьи.Цветёт любовь и всё больше виднеются на лицах людей улыбки.
