Сучасні поети піснярі стверджують, що гарну пісню можна написати лише тоді, коли переживеш якесь моральне потрясіння. Можливо, це так і є, бо власна доля Марусі була трагічною. Дівчина покохала молодого козака Грицька Бобренка, але війна розлучила їх. Грицько зрадив їй, одружився з багатою донькою осавули. Маруся хотіла втопитися, але її врятував Іван Іскра, який щиро кохав Марусю. Але всеодно Марусин вік виявився коротким, але душа її жива. Вона живе у виспіваних і виплаканих піснях. Стільки лунатимуть її пісні, стільки й житиме її душа.
Ответ:
Он много читал и был поэтичным мальчиком
Объяснение:
<span>Років зо три тому містер Гуллівер, утомившись від напливу цікавих, що приходили до нього в Редріфі, купив невеличку ділянку землі та затишний домочок поблизу Ньюарка в Ноттінгемшірі, на своїй батьківщині, де живе й тепер - відлюдно, але вельми шанований сусідами.
</span><span>Мій батько мав невеликий маєток у Ноттінгемшірі; я був третій з п'ятьох його синів. На чотирнадцятому році мене віддали до коледжу Еманюеля в Кембріджі, де я пробув три роки і вчився дуже старанно, однак витрати на моє утримання були для батька, чоловіка небагатого (хоч одержував я не бозна-скільки), завеликим тягарем; тому через три роки мені довелося піти в науку до видатного лондонського хірурга містера Джеймса Бетса, у якого я вчився чотири роки. Час від часу батько надсилав мені трохи грошей, і я витрачав їх на вивчення навігації та інших галузей математики, корисних для тих, хто збирається подорожувати, бо завжди думав, що рано чи пізно мені випаде така доля. Покинувши містера Бетса, я повернувся додому і дістав від батька, дядька Джона та декого з родичів сорок фунтів стерлінгів, та ще й обіцянку надсилати мені тридцять фунтів щороку, щоб я міг прожити в Лейдені. Там протягом двох років і семи місяців я вивчав медицину, знаючи, що вона стане мені в пригоді під час довгих подорожей.
</span>
<span>Я найняв частину невеликого будинку в Олд-Джурі і, за порадою друзів, одружився з Мері Бертон - другою дочкою містера Едмонда Бертона, власника панчішної крамниці на Ньюгет-стріт, діставши за нею чотириста фунтів посагу.
</span>
<span>На мені лежить обов'язок захистити честь однієї високоповажної леді, яка безневинно постраждала через мене. Канцлерові скарбниці спало на думку приревнувати до мене свою дружину, бо якісь злі язики наплели йому, ніби її ясновельможність до нестями закохалась у мою особу; при дворі навіть поширилася скандальна поголоска, ніби одного разу вона таємно приїздила до мене. Я урочисто заявляю, що все це - найпідліша брехня, єдиним приводом до якої стали невинні знаки щирої приязні, якими її ясновельможність обдаровувала мене.
</span>
<span>Приречений вдачею своєю та долею на діяльне неспокійне життя...
</span>
<span>Замолоду я трохи вчився грати на спінеті.
</span>
В своих произведениях Гоголь рассказывал о невероятных приключениях по закоулкам человеческой души (например, «Мёртвые души»), о абсурдных комических ситуациях ( «Ревизор»), а подчас описывали и вовсе фантастические события ( «Нос»). Однако одна его повесть ярко выделяется на фоне остальных. История о смелых защитниках своей свободы и национальной независимости, рассказ о временах былой славы и бесчинствам польской знать. В произведении «Тарас Бульба» автор описывает события XVII века, когда разворачивалась борьба за автономность Украины. Это повесть о героическом прошлом и в самых героях. События разворачиваются в козацкой среде. Запорожцы Представлены как единый организм, слиты из тысячи ОТДЕЛЬНЫХ самостоятельных частей. Каждый казак - достойный защитник своей Отчизны, доблестный воин и верный товарищ. Описание Тараса Бульбы, главного героя этого произведения, представляет собой собирательный образ всех запорожских козаков.
Автор нечасто упоминает о том, какова была внешность Тараса Бульбы.
По твоему "дано" я так понял, что она должна выписать числа - 78888,76666 (пятизначное, первая цифра 7, все остальные цифры отличаются на один от семи)
