Сильвер(Довгов'язий Джон) - одноногий пірат, колишній квартирмейстер знаменитого піратського капітана Флинта, що задався метою оволодіти картою, а з її допомогою скарбами Флинта, закопаними на незаселеному острові в Карибському морі. Найнявшись в якості суднового кухаря на шхуну "Испаньола", куплену друзями оповідача, - юного сина шинкаря Джима Хокинса, з тим щоб на ній відправитися на острів скарбів, С. очолює бунт на кораблі.Його спроба присвоїти скарби терпить провал після смертельної сутички на острові піратів з Джимом Хокинсом і його друзями, проте йому вдається сховатися з вкраденою частиною багатств в одному з портів на шляху додому. С. - самий, мабуть, барвистий персонаж пригодницького роману Стивенсона, що навіть називався спочатку "Судновий кухар". (Згодом таку назву дістала частина друга книги.) Неоромантик, що проповідує життєлюбне здорове світовідчуття юності, Стивенсон ставить своїх героїв в неординарні обставини, що вимагають напруги усіх життєвих сил у вічній сутичці добра і зла. Ця романтична універсальність навіть якоюсь мірою замазує історичний колорит оповідання, віднесеного до середини XVIII ст. і "робінзона Крузо", що багато в чому продовжує традицію.Захоплюючий сюжет, що народився з гри, яку якось затіяв письменник зі своїм пасинком, природно, вимагає зовсім іншої літературної техніки, ніж розробка характерів і історичного фону. Проте С. зовсім не одновимірна фігура. Спочатку упродовж усієї першої частини його появі передує нагнітання атмосфери страху навколо його фігури. Потім, після його появи, він змальовується як хитра, підступна людина, що прекрасно уміє вводити оточення в оману відносно своєї істинної особи і своїх планів.<span>Він має силу переконання, уміє різко міняти стиль поведінки залежно від обставин, що міняються, тобто, кажучи словами оповідача, цей "моторний вбивця" "розумний, меткий і спритний".</span>
Его звали Нестор-Летописец
"Летний вечер " анализ.
Стихотворение А. Блока "Летний вечер" является представителем жанра пейзажной лирики.
Сюжет произведения повествует о виде летнего, августовского заката в поле. Характер описания спокойный, проникнутый грустью и смутной надеждой. Позднее лето определяется благодаря таким чертам, как: некошеная межа, песня жницы, сжатая рожь. Безличные предложения подчеркивают тишину и спокойствие природы.
Стихотворным размером автором выбран четырехстопный ямб, в первом и третьем четверостишье рифма перекрестная, во втором - парная.
Александр Александрович Блок использовал такие тропы:
олицетворения ("лучи ... лежат", "дремотой ... трава объята");метафоры ("красный диск луны");эпитеты ( "последние лучи", "луговые дали", "вечерней тишины", "дремотой розовой");
Стилистические фигуры стихотворения: обращения ("Забудь заботы и печали, умчись без цели на коне").
Повествование ведется от лица лирического героя. Лирический герой Блока имеет настроение, связанное с тревогой и душевным непокоем. Пейзаж, наблюдаемый им, является поводом для яркого выражения желания устремиться к своей цели, стать свободным от рутинной жизни. Ключевыми словами, определяющими его настроение, стали существительные: дремота, туман, дали, ночь, луна, закат. Кроме того, в последней строфе возникает резкий подъем, устремление, озвученное с помощью побудительных фраз "Забудь заботы...", "Умчись без цели...". В итоге если считать это возбуждение сильным вдохом на полную грудь, то в конце строчка "...навстречу ночи и луне!" является как-бы выдохом, полным печальной мечты и безнадежности.
Литературное направление стихотворения "Летний вечер" - романтизм, о чём говорит одухотворение целительной природы.
Жанр - элегия (грустное настроение, сентиментальное описание природы и неосуществленное стремление к свободе).
"Горячий камень"-философская сказка Аркадия Гайдара.
Краткое содержание рассказа "Горячий камень" для читательского дневника .
Ивашка Кудряшкин полез в колхозный сад за яблоками, был пойман стариком сторожем, но отпущен.
В болоте Ивашка находит горячий камень, на котором написано, что тот, кто разобьет камень, вернет свою молодость.
Ивашка предлагает старику разбить камень, но старик просит Ивашку вкатить камень в гору, а он после работы придет и разобьет
Ивашка с большим трудом вкатывает камень, но старик приходит с голыми руками.
Старик говорит, что он не будет разбивать камень, так как прожил долгую и счастливую жизнь и не хочет начинать ее сначала.
<span> С тех пор камень так и лежит на видном месте и никто не решается его разбивать.</span>
