<span>У каждого человека свой путь в этой жизни. Его выбор зависит от очень многих факторов: семьи, в которой живёт человек, его окружения и даже от эпохи, времени, которое тоже не может не отразиться на формировании личности. Однако и сам человек тоже во многом определяет свой путь, особенно тогда, когда он уже осознанно делает выбор.
или
</span><span>Выбор пути, поведения, поступка, слова…Мы постоянно выбираем. Порой это делаем обдуманно, взвешенно. А иногда — импульсивно, не задумываясь, раскаиваясь потом и за обидно сказанное слово, и за невнимание к близким, и за забывчивость. Стыд и раскаяние обязательно приходят.<span>А если не приходят,- спросят некоторые,- а если всё проходит гладко, и человек спокойно живёт, даже процветает, не прислушиваясь к голосу совести. Что тогда? Трудно давать советы людям, ведь каждый на любую ситуацию смотрит с высоты своего видения мира, своей жизни, да и лет, прожитых им. Однако одно всё же сказать можно. За всё человеку приходится в жизни расплачиваться. И расплата — это одиночество, душевная пустота, отсутствие друзей, преданных, надёжных, любви, настоящей, искренней. Это душевный холод, когда вдруг человек поймёт, что идти – то дальше некуда, стремиться не к чему, путь прерван.</span></span>
Иногда, замыкаясь в себе, мы рискуем потерять самое важное, что есть в нашей жизни.
Мої роздуми над творчістю І.Франка<span>Іван Франко – це великий поет свого народу . Його любов, надія згуртовували тисячі , а нині вже мільйони сердець , всиляючи віру в майбутнє країни . Багато переслідувань та три арешти пережив письменник . Але ніщо й ніхто не погасив того великого вогню любові до України , її історії, звичаїв, минулого.
<span>Життєвий шлях І. Франка </span>розпочався 27 серпня 1856 року в околиці гора села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині. Саме тут і минуло його дитинство . Вже у юності формується світогляд майбутнього поета, але фундамент закладається ще з дитячих років. Пісні та розповіді матері , тяжка праця по господарству загартовують письменника , підготовляючи його до важкого і сповненого труднощів майбутнього.
<span>Коли Іванові було 9 років батько його помер. Мати вдруге </span><span>вийшла заміж , а вітчим допоміг юнакові здобути освіту. У 1875 році Франко стає студентом філософського факультету Львівського університету. Вперше І. Франко надрукував свої вірші в студентському журналі Друг у 1874 році. </span>
<span>Навчання студента було </span>перерване в 1877 році першим арештом. Ця подія стала причиною розриву заручин Франка з його коханою Ольгою Рошкевич. Ціла сторінка життя письменника була покладена в основу написання ліричного циклу «Картка любові».
Інтенсивна діяльність Івана була перервана другим тримісячним арештом. Тюремні умови були нестерпними . Але навіть холод, голод , хвороби не зупинили його. Своїм словом він продовжує боротися за правду , свободу, рівність, демократію. Саме у тюрмі поет створює поетичний цикл «Думи пролетарія».
<span>З 1881 року у Львові за </span>найактивнішої участі Франка виходить журнал «Світ», в якому друкується його роман «Борислав сміється».
<span>Письменник дуже переймається політичною ситуацією України. Він є членом декількох </span>радикальних організацій. З 1883 року франко працює у Львівському журналі «Зоря», входить до складу редакції газети «Діло» . Саме тут він друкує зібраний раніше матеріал для пропаганди радикальних ідей . У цьому ж році виходить популярний твір «Захар Беркут».
Поїхавши у 1885 році до Київа для отримання матеріалів від київської інтелігенції , він планує організувати видання часопису «Братство».
<span>Дні письменника були </span>наповнені невсипущою працею , і він був змушений працювати у польсько мовній газеті.
У 1893 Іван Франко захищає у Відні докторську дисертацію на тему «Варлаам та Йоасаф дохристиянський духовний роман і його літературна історія». Він спробував отримати місце викладача у Львівському університеті , але його не прийняли. В цей час поет підтримує тісні зв’язки з Лесею Українкою , м. Грушевським, М. Драгомановим, м. Коцюбинським . Він пише літературно – критичні статті «Нарис історії українсько – руської літератури до 1890 року», «З останніх десятиліть XIX віку » тощо.
У 1913 році українська громадськість Львова відзначає 40 – річчя творчості І. Франка , а наступного року виходить ювілейний збірник «Привіт І. Франко».
Поет у 1914 році видав збірку «Із літ моєї молодомті» , а у передмові зазначив , що музею його упродовж усього життя був український народ , його історія , повсякденні будні.
У наш час твори Франка вийшли 20- та 50- томними виданнями.
<span>Останні роки поет тяжко хворів , дітей біля нього не було , бо війна розкидала їх по світу. </span>
Помер Іван Франко 28 травня 1916 року , похований на Личаківському кладовищі міста Львова.
На мою думку твори Каменяра сповнені почуттям громадського обов’язку перед народом , людством. Мені здається він змальовує яскраві образи борців та знедолених , гноблених , але красивих у своїх душевних мріях та переживаннях людей.</span><span>
</span>
Скорее всего, автор хотел,чтобы мы обращали внимание не на Дымова, а на Ольгу. Ведь, она тоже является главным персонажем.
Анна Каренина:-Лев Толстой
Мадам Бовари:-Гюстав Флобер
Война и мир:- Лев Толстой
Миддлмарч:- Джордж Элиот
Моби Дик:-Герман Мелвилл
Большие надежды:-Чарльз Диккенс
Преступление и наказание:-Фёдор Достоевский
Эмма:-Джейн Остин
Приключения Гекльберру Финна:-Марк Твен