Перетрусил-испугался,сильно струсил
Надул-обманул
Валентин Лукич Чемерис
народився 8 липня 1936 року у селі Заїчинці Полтавської області.
У 1954 році закінчив дніпропетровську середню школу. Якийсь період потім
працював у радгоспі «Нижньодніпровський», після нього був працівником
металургійного заводу ім. Комінтерну.
Видається з 1962 року, в тому числі й іноземними мовами.
В 1971 році закінчив літературний інститут ім. О.М.Горького (Москва),
працював на підприємствах Придніпров’я, в редакціях обласних газет,
Дніпропетровському видавництві „Промінь”. В 1989-1993 рр. — голова
Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в
Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з
питань літератури (1993-1994).
В 1996-2000 р.р. – секретар Національної Спілки письменників України,
член її Президії і Вищої Ради.
Багато років працював у редакції газети „Літературна Україна”
заступником головного редактора й завідуючим відділом сатири „Вишняк”.
<span>можно предположить, что расхождение Автора и героя во многом обусловлено наличием таланта и твердой гражданской позиции у первого и отсутствием таковых у второго. Онегин достаточно ординарен и душевно ленив. Все события, происходящие с ним, Автор принимает гораздо ближе к сердцу, чем он сам. Однако Онегину тоже дается возможность понять, что он способен на высокий порыв, узнать все то лучшее, что есть в его душе, и — как знать — может быть, когда-нибудь ему снова придется обнаружить в себе эту глубину чувств, эту “бурю ощущений”.</span>
у них был очень большой конфликт))))