1. Чому твір «Вільгельм Телль» названо народною драмою ?Драма Ф. Шіллера розповідає про один із найдраматичніших епізодів боротьби швейцарців за свободу від поневолювачів. У драмі є колективний герой — народ, тому твір «Вільгельм Телль» назвали народною драмою. У ньому змальовані і широкі народні маси, і образи народних ватажків.2. Де відбуваються події драми «Вільгельм Телль» ?У Швейцарії, на скелястому березі Фірвальдштетського озера проти містечка ІІІвіц, у замку барона Аттінгаузена, на подвір'ї будинку Вільгельма Телля та ін.3. Назвіть головних героїв драми.Це простий селянин-кантоніст з Урі Вільгельм Телль. Його дружина Гедвіга, імперський намісник Герман Геслер.4. Хто з героїв із народу на початку драми закликає кантоністів до боротьби із загарбниками ?Селянин Мельхталь, який кидає заклик руйнувати замки тиранів: «Якшо ж один я залишусь, а всі Від страху за свої стада й хатини, Зігнете шиї під ярмом гирана, Тоді я скличу в горах пастухів І там під вільним дахом неба, де Бадьорий мужній дух і серце чисте, Я розкажу про злочини мерзенні...»5. Чому Мельхта/іь стає на шлях боротьби ?Він прагне помститися за засліпленого батька: «...мене Одчаю біль жорстокий спонукає, Що міг би й скель розчулити каміння...»6. Як поводиться Вшьгельм Телль?Він спочатку відмовляється від будь-яких дій, вважаючи, що війна не зачепить його у своїй домівці: «Хто вправний, обережний і обачний, На Бога лиш надіється й на себе, Той всяке лихо легко переборе...» Та він народжений для звитяги, бо сам каже дружині: «Я не родився пастухом, — Я іншої мети невтомно прагну Й тоді лиш маю втіху від життя. Коли щодня борюсь і здобуваю...»7. Як поводиться Гедвіга у драмі «Выьгельм Телль»?Дружина Вільгельма Телля Гедвіга закликає його бути обережним, подумати про жінку та дітей, не втручатися у бійки, залишатися удома. Її аргумент: «Ти всім готов служити й помагати. Тобі ж ніхто в біді не допоможе...»8. Як поводиться Берта фон Брунек ?Вона, заможна пані, закликає до боротьби із поневолювачами: «Хіба в людей є щось миліше за вітчизну? Чи є для серця щирого щось краще, Ніж бути безневинних оборонцем І захищать пригнічених права?» їй прикро, що Руденц зраджує своєму народові: «Ви про любов говорите і вірність, А свій обов'язок готові зрадить? Раб Австрії, що ворогам продався, Лихим гнобителям свого народу?... А ви, кому природа й честь велять, його по-рицарськи обороняти, Ви кинули його і перебігли до ворогів — кувать йому кайдани!..» Берта вважає, що боротьба за батьківщину є найсвятіший обов'язок людини: «І знай, боротись За рідний край — це битись за любов. Усім один загрожує нам ворог, одна й свобода визволить усіх!..»9. Який випадок змушує Вільгельма Телля боротися із загарбниками?Коли ландфогт Геслер змушує його стріляти з лука у яблуко, яке він звелів покласти на голову його сина Вальтера: «Убивцем стати рідної дитини! Нема дітей у вас, — вам не збагнуть, що серце батькове переживає!...» Після пострілу він кажеГеслеру: «Стрілою я цією вбив би вас, Якби улучив я в свою дитину, — не схибив би тоді я вже напевно...»10. Якими словами закінчується драма «Вільгельм Телль»?<span>Весь народ тричі вигукує: «Свобода!», «Свобода!», «Свобода!» — і це найголовніше враження, з яким глядач вийде з глядацької зали.
</span>
<span>1.Шлях до дому:
а)суперечка в лісі
</span><span>б)несправедливість панує в світі
в)знаходження дитини
2.Життя дитини підкидька в сім'ї лісоруба:
а)божественна краса хлопчика-Зірки
б)бездушність і жорстокість до інших нещасних дітей
в)завороженість казковою вродою
3.Зустріч з жебрачкою:
а)кам'яне серце
б)безжалісність хлопчика до рідної матері жебрачки
4.Перетворення хлопчика-Зірка на виродка:
а)вигнання товаришами виродка і глузування з нього
5.Пошуки рідної матері:
а)зустріч з божествами природи
б)три роки потому
6.Зустріч з дідуганом Чаклуном:
а)хлопчик-Зірка – раб поневолі
б)визволення зайчиння
в)пошуки білої, монети
г)сурове покарання за монету
7.Пошуки жовтої монети:
а)допомога зайчиння
б)зустріч з прокаженим
в)биття і закування в кайдани в підземеллі хлопчика-Зірки
8.Пошуки червоної монети:
а)допомга зайчення
б)віддача останьої монети
9.Розвіяння чарів:
а)зустріч з матір'ю
б)король і королева
в) добре царювання хлопчика-Зірки
г) рання смерть хлопчика-Зірки </span>
Самое интересное мне показалось то, какой девушкой она притворилась и как её возлюбленный её не узнал
Потом когда он вошёл и подумал что она Акулина
Пані де Реналь — дружина мера міста Верьера, мати трьох синів. Життя її протікає спокійно і безтурботно. Вона не цікавиться справами чоловіка і справляє враження простушки. Але Жюльєн Сорель, опинившись в будинку Реналей в якості наставника-гувернера, відразу ж звертає увагу на пані де Реналь, яка відрізняється «наївною грацією, чистою і живою». Луїза не любить свого чоловіка. До Жюльєна вона ще не знала пристрасті. Але всепоглинаюче почуття до молодого гувернеру перетворює г-жу де Реналь в палку і самовіддану жінку. Сила цієї любові настільки велика, що вона здатна подолати егоїзм Жюльєна, облагородити його внутрішній світ. … Я вся — одна суцільна любов до тебе. Навіть, мабуть, слово «любов» — це ще занадто слабо. У мене до тебе таке відчуття, яке тільки хіба до бога можна живити: тут все — і благоговіння, і любов, і слухняність … Жюльєн усвідомлює, що це не просто скороминущий зв’язок із заміжньою жінкою, це щось більше. У ньому зароджується у відповідь високе почуття. Але честолюбні задуми Жюльєна спонукають його розлучитися з пані де Реналь. Лист, який Луїза посилає маркізу де Ла-Молю, містить шокуюче зізнання в любовному зв’язку з Жюльєном Сорелем. Лист напівбожевільного характеру, написаний в стані афекту, був всього-на-всього спробою пані де Реналь перешкодити шлюбу коханої людини з іншою жінкою. «Бідність і жадібність спонукали цю людини, здатну на неймовірне лицемірство, спокусити слабку і нещасну жінку і таким шляхом створити собі деякий стан і вибитися в люди … Він не визнає жодних законів релігії. Сказати по совісті, я змушена думати, що одним із способів досягти успіху є для нього зваба жінки, яка користується в будинку найбільшим впливом.» Луїза нічого не може змінити у власній долі, але бажання щастя виявляється непоборним. Любовне безумство пробуджує в ній силу духу, про яку вона раніше не підозрювала. Після вироку Жюльену пані де Реналь домагається зустрічі із засудженим на страту коханим. Жюльєн повертається в своїх почуття до Луїзи Його в кінці життєвого шляху «потягнуло до незлобивості і простоті». Жюльєн немов сповідається пані де Реналь: «У ті колишні часи, коли ми бродили з тобою в вержійскіх лісах, я міг би бути такий щасливий, але бурхливе честолюбство захоплювало мою душу в якісь невідомі далі. Замість того щоб притиснути до серця цю чарівну ручку, яка була так близько від губ моїх, я дозволяв майбутньому забирати мене від тебе; я весь був поглинутий незліченними битвами, з яких мав вийти переможцем, щоб завоювати якесь нечуване становище … Ні, я, напевно, так би й помер, не дізнавшись, що таке щастя, якби ви не прийшли до мене сюди, в в’язницю ». Почуття горя і втрати настільки велике, що через три дні після страти Сореля пані де Реналь помирає, обіймаючи своїх дітей.
<span>Гоголь не пишет, а рисует, его изображения дышат живыми красками действительности. Видишь и слышишь их. Каждое слово, каждая фраза резко, определённо, рельефно выражает у него мысль</span>