«Галерник» аналіз твору Тема: людина і Доля, драматизм людського життя. Ідея: світ такий глибокий і незбагненний, людина є лише частиною світу і не завжди може змінити сама долю; людське життя сповнене непередбачуваності й непевності. Основна думка: засудження рабства, неприйняття будь-якого насилля над людьми Жанр: філософська лiрика. Художні засоби вірша «Галерник» алегорії: море – Всесвіт порівняння – краю батьківського мури, короновані і горді; образи-символи: образ галери (човна) – символ людськоï долi, що несеться по хвилях життя, передає глибоке розчарування свiтом; галерник – людина у Всесвіті; метафори: О святе іспанське море, криваве море; море цілує, не вбиває сум; полісиндетон –нагромадження у фразі сполучників з метою підкреслення роздумів ліричного героя про глибину й незбагненність світу: Ти могло б південні води Перлами перевершити! Дай же, о криваве море, Відповідь; тобі не тяжко Це вчинити, якщо правда, Що і води мають мову. Твір складається з трьох частин: вступу-експозиції, де змальовано становище та портрет галерника, монологу нещасного та заключної частини, в якій йдеться про те, як наглядач обірвав монолог героя. Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми спостерігаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. «Галерник» — це філософський вірш, якому притаманні такі ознаки: 1) філософська проблематика; 2) наявність героя, який утілює роздуми письменника про світ та долю, життя; 3) складність поетичного мовлення (символи, метафори, алегорії та інші засоби, що розкривають драматизм людського існування); 4) неоднозначність позиції автора
Я думаю что бы хорошо изучать ИНФОРМАТИКУ. В компьютерном классе я как и все изучаю компьютер: учусь печатать, рисовать и т. д. Я думаю что нет потому что компьютер помогает хорошо понимать ИНФОРМАТИКУ и самого компьютера тоже. Главное использовать его правильно.
Педиатр-это<span> доктор, который в основном (основная его работа)</span>это<span> лечить детей. Как правило, </span>педиатр<span> никогда не должен осматривать взрослых людей, его главная задача - </span>это<span> осмотр и диагностика </span>детского<span> здоровья, то есть </span>это детский<span> доктор.</span>
Как я тебя люблю — не передать!
Ты лучше всех, скажу об этом прямо!
Хочу тебе всем сердцем пожелать
Любви, удачи и здоровья, мама!
И чтобы с каждым годом ты была
Счастливее, прекрасней и моложе!
И радостной улыбкою цвела…
Ты для меня на свете всех дороже!
нет насвете лучшего друга чем родная мать .
<span>«Слово о полку Игореве» - это повествование о
походе князя Игоря на половцев, во время которого погибла вся его дружина,
но сам Игорь остался жив и вернулся домой. Перед началом похода ему было
знаменование сверху, солнечное затмение, но князь не обратил на это внимания.
Сначала все было хорошо, и русские захватили золото и половецких красавиц, но
через два дня половцы наступили, и после кровавой битвы князь Игорь попал в
плен, а его дружина пала. Внутри Руси были междоусобные войны, снаружи тоже
тоже было много врагов, да еще и братья Ярослав Мудрый и Всеслав Полоцкий
между собой все время не ладили.
А в это время жена князя Игоря, Ярославна, плачет так, что, наверное, весь мир
слышит ее, а она упрекает даже солнце в том, что «Всем ты тепло и красно,
почему же простерло горячие свои лучи на княжьих воинов?». И Бог услышал ее
слезы и молитвы, и половчанин Овлур помог князю сбежать, и хотя очень
долгим и трудным был его путь домой, сама природа помогала ему и вредила
Гзаку и Кончаку, и вернулся князь Игорь домой, где его встречают с
великими почестями.
Заканчивается "Слово о полку Игореве" почестями русской дружине
и её князьям.</span>
