<span>И говорит Лиса Колобку:
«Колобок, Колобок! Я тебя съем!»
А Колобок ей в ответ:
«Я по сусекам скребен, по амбару метен, в печку сажен, на окошке стужен!
Я от дедушки ушел и от бабушки ушел!
Я от зайца ушел, от волка ушел, от медведя ушел,
А от тебя, Лиса, и подавно уйду!»
А Лиса и говорит: «Ах, как интересно! Плохо я слышать стала. Сядь ко мне на нос, да расскажи еще разок!»
</span>
Новела-казка Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер», поєднуючи два світи — казковий і реальний, розкриває багато глибоких філософських тем. Це й боротьба добра зі злом, і проблема людини й природи, тема кохання і буденності. Казка — фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло — це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: «Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!» Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все. Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін — професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), «цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення». Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: «Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу...»
У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, — нетривке, ненадійне, бо чуже!
Ответ:
Потерянная грамота, Вий, Майская ночь, Ночь перед Рождеством.
В силу своего понимания мира, жизни, народа
Объяснение:
На необитаемом острове Робинзон Крузо смог выжить только благодоря силе воли,упорству,трудолюбию.Ведь если вспомнить,он не умел делать ровным счетом ничего!Он мог потетрять свою человечность,и почти потерял,но благодоря библии,которую он нашел на затонулом корабле,и ктоторую читал каждый день,он оставался человечным.Благодоря своему упорству ему удалось сделать себе дом,приручить козу,научиться тому,чего не умел раньше.
