Новела-казка Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер», поєднуючи два світи — казковий і реальний, розкриває багато глибоких філософських тем. Це й боротьба добра зі злом, і проблема людини й природи, тема кохання і буденності. Казка — фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло — це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: «Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!» Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все. Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін — професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), «цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення». Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: «Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу...»
У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, — нетривке, ненадійне, бо чуже!
Н. Лесков "Левша" ( неуважения к талантливому человеку из народа) . Некрасов "Железная дорога" ( неуважение народного труда) <span>Сказка ( что-то вроде "Морозко")</span>
Хочу рассказать о зверьке, который становится все более популярным домашним любимцем. Это шиншилла. Шиншилла – это грызун с хорошим, добрым характером. Тело его покрыто мягкой густой шерстью серого, лилового или белого окраса. Особенностью шерсти шиншиллы является то, что она растет не отдельными волосками, а пучками. Это придает ей бархатистости, хочется ее гладить бесконечно. У шиншиллы короткие, но довольно сильные лапки с небольшими цепкими коготками. Коготки помогают шиншиллам, живущим на воле, пробираться по скалам, в расщелинах которых они обитают. Мордочка шиншиллы похожа на кроличью. Глаза пуговки, маленький носик. Возле носика – усы, похожие на антены. Усики помогают определять расстояние, ориентироваться в темных местах. У шиншиллы довольно большие уши, что еще больше делает ее похожей на кролика, да и повадки у них очень схожие. А вот хвост этих зверьков больше похож на беличий: такой же пушистый, слегка затемненный на конце. <span>Самое интересное, что эти зверьки рождаются с открытым и глазами, со всеми зубами и практически сразу могут быстро бегать.</span>
1.Стихотворение Молитва полно надежды, ведь автор считает, что если в трудную минуту прочитать эту молитву, то всё будет хорошо. 2.... 3.Стих очень прост, и лёгкой в исполнении. 1 . светлые:так как там говорится об ангеле, душе, а так же немного тёмные, что бы показать что это ночь. Вроде так. Прости, что не ответила на 1 вопрос.
