Зустрілися білка та їжак.Білочка стала заготовлюватися на зиму,а їжачкові було байдуже.Потім коли настала зима то білочка мала чим поживитися а їжакові нічого тоді зустрів білочку і попросив у неї, щоб вона дала йому їжі. Але білочка вібдповіла:тобі було байдуже було в осени ,а мені в зимку.
Шумливий плац, майдан а чи глухий провулок,
<span>Коли стоїть вона, рідніші нам; </span>
<span>Освячена трудом, завжди кипить, як вулик, - </span>
<span>Ласкавий і суворий світлий храм: </span>
<span>Адже писались тут і перша буква й нулик! </span>
Не відгадав? Притих? Відгадка майже поруч:
<span>підкаже акростих - у загадці ліворуч!</span>
.ьтоооооооооооооооооооооооо це просто провірка
Будь-яка родина бажає виховати порядних, добрих дітей. Так і дядько Кирило виховував свого племінника Климка, головного героя повісті Г. Тютюнника. Хлопчик рано залишився сиротою, і дядько любив Климка, як рідного сина, а іноді й балував його гостинцями, які привозив з чергового рейсу. Він привчав хлопчика до самостійності і стежив за його успіхами у школі. Зі свого боку Климко відплачував такою ж турботою і любов’ю. Хлопчик вмів прибиратися, готувати їжу, він був турботливим, чуйним, організованим. І це далеко не весь перелік позитивних рис характеру Климка.Спільне горе гарних людей єднає, а погані, навпаки, намагаються нажитися на чужих нещастях. Зустрічалися Климкові на шляху до Слов’янська і такі люди. Наприклад, Бородач з базару, який хотів за безцінь придбати плаття вчительки, і ворожка, і поліцаї. Та попри все, добрих людей було набагато більше навіть у важкі часи війни. Якщо б не доброта людей, навряд чи хлопчик пройшов би усю відстань до міста. Та й сам Климко виявляє не менше доброти і сміливості. Він, ризикуючи життям, врятовує незнайому дівчину від Німеччини, назвавши її сестрою, відмовляється від спокійного і ситого життя у тітки Катерини, яка виходила його у гарячці і хотіла навіть усиновити.<span>Зараз, на щастя, життя не потребує від нас надзвичайного героїзму, але просто чинити добро, виявляти порядність і чуйність – це те, що може робити кожен з нас, те, до чого повинна прагнути кожна людина.</span>
Ответ:
Объяснение: Якби я була вчителем літератури, то намагалася б показати своїм учням багатогранність цього предмету. Адже це не просте вивчення творів. Це цілий світ, який відкривається нам через віки. Дуже важливо навчитися думати. Не просто читати твір, а намагатись зрозуміти, чому тут поставлено саме такий епітет, що нам передає певний пейзаж, чому автор використовує саме тут метафору (поетичне перебільшення). Не менш важливим, є вивчення біографії авторів. Адже це дає можливість більше уявити їхнє життя, зрозуміти мотиви та переконання. Література розширює наш світогляд. І хоча деякі твори здаються великими за обсягом у рамках шкільної програми (наприклад, "Роксолана"), але це чудова можливість збагатитися культурно, яку варто використати у повному обсязі. Усе залежить від планування часу. Недарма багато творів задаються на літні канікули. Окрему увагу, хотілося б звернути на вірші. Їхнє вивчення надзвичайно ефективно тренує нашу пам'ять. А чого вартує розуміння структури вірша (ямб, хорей). Можливо, поглиблений розгляд поезії, буде корисний учням у складанні власних віршів. Одним словом, як вчителю літератури хотілося б передати власний досвід, свої думки, навчити учнів думати та аналізувати.