Перенос,абзац ( новая строчка)
Ну, тут всё ясно: Васютка не боялся, он шёл вперёд к своему дому , он совсем вёл себя как взрослый , он не остался на половине пути , он дошёл до конца , сам охотился, определял стороны и многое другое, чем можно было сказать , что это очень ответственный и смелый мальчик
Мы с друзьями пошли погулять в парк мы там заигрались аж до темноты, когда мы шли домой было очень жутко и страшно и где то рядом скрипнуло дерево мы испугулись и быстро начали бежать по пути я спотокнулся и упал все убежали без меня потом я один шёл домой и мне бвло страшно
Мені здається, що шляхетність – це постійний стан душі людини. Воно або є, або його немає. І формується воно в дитячі роки. Важко й, напевно, не слід чекати шляхетних учинків від людини, що у дитинстві міг принизити однокласника, скривдити дівчинку, звалити свою провину на інший, відмовитися від своїх слів і не виконати обіцянки. Не може стати шляхетним людина, що сприймає батьків як людей, які просто зобов’язані створювати йому умови для щасливого дитинства (годувати, одягати, піклуватися, давати гроші). Від таких людей не дочекаєшся безкорисливої допомоги
Таких як звичайно в класі не люблять, хоча іноді їм вдається верховодити. А от по-справжньому скромне й шляхетне хлоп’я часто залишається непоміченими. Але тільки на них можна вважатися у всіх важких ситуаціях вжизни.
Недарма ж багато з людей люблять читати книги, або дивитися фільми про теперішніх героїв. Але треба не тільки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, шляхетними, мужніми – тоді краще станемо ми й наше оточення!
